Северин Євген Ба́рбаг (пол. Seweryn Barbag; нар. 4 вересня 1891, Перемишляни — пом. 26 вересня 1944, Отвоцьк) — польський композитор і музикознавець і педагог, доктор музикознавства.

Северин Барбаг
пол. Seweryn Eugeniusz Barbag
Основна інформація
Дата народження 4 вересня 1891(1891-09-04)
Місце народження Перемишль, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Дата смерті 26 вересня 1944(1944-09-26) (53 роки)
Місце смерті Отвоцьк, Отвоцький повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща
Громадянство Республіка Польща
Професії музикознавець, композитор
Освіта ЛНУ ім. І. Франка і Віденський університет
Вчителі Гвідо Адлер
Інструменти фортепіано
Жанри класична музика
Заклад Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка

Біографія ред.

Народився 4 вересня 1891 року в місті Перемишлянах (тепер Львівська область, Україна). 1914 року закінчив Львівський університет, де вивчав право. У 19191924 роках вивчав музикознавство у Віденському університеті у Гвідо Адлера. Крім того вивчав фортепіано та композицію у Йозефа Маркса, Людомира Ружицького та Генріха Мельцера-Щавинського.

У 19251939 роках — професор музично-теоретичних дисциплін Львівського музичного інституту (з 1930 року — Консерваторії імені К. Шимановського), у 19391941 роках — Львівської консерваторії (серед учнів Анатоль Кос-Анатольський, Станіслав Скровачевський, Станіслав Віслоцький, Роман Гаубеншток-Раматі).

1942 року захворів на туберкульоз і поїхав на лікування до санаторію в Отвоцьку під Варшавою, однак не зміг вилікуватися і помер 26 вересня 1944 року у місті Отвоцьку.

Творчість та публікації ред.

Автор оркестрових, камерних, фортепіанних творів і музикознавчих праць. Серед робіт:

  • Твори Сезара Франка (1925, Відень);
  • Дослідження пісень Шопена (1927, Львів);
  • Систематика музикознавства (1928, Львів);
  • Аудиторія як проблема музичної культури (1925—1926);
  • Польська мистецька пісня (1927);
  • Проект реформи нижчої музичної школи (1929);
  • Жива музика як джерело музичної освіти (1931);
  • Робота музичної школи (1931);
  • Вступ до теорії музики як дидактичного питання (1931);
  • Бойкот нової музики (1933);
  • Радіо та кіно — або сцена і сцена (1936).

Література ред.