Свято-Дмитрівський храм (Новочеркаськ)

Свято-Дмитрівський храм (рос. Свято-Димитриевский храм) — православний храм в Новочеркаську на честь Димитрія Солунського, який розташований на території міського кладовища, через що храм також називають Цвинтарна церква Димитрія Солунського (рос. Кладбищенская церковь Димитрия Солунского).

Свято-Дмитрівський храм
47°24′50″ пн. ш. 40°04′05″ сх. д. / 47.41412300002777158° пн. ш. 40.068333000027777757° сх. д. / 47.41412300002777158; 40.068333000027777757Координати: 47°24′50″ пн. ш. 40°04′05″ сх. д. / 47.41412300002777158° пн. ш. 40.068333000027777757° сх. д. / 47.41412300002777158; 40.068333000027777757
Тип споруди об'єкт культурної спадщини
православний храм і пам'ятка архітектури[d]
Розташування  РосіяНовочеркаськ
Початок будівництва 1859
Стиль псевдоросійський стиль
Належність РПЦ
Єпархія Ростовська і Новочеркаська єпархія
Стан об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd[1]
Оригінальна назва рос. Свя́то-Дими́триевский храм
Свято-Дмитрівський храм (Новочеркаськ). Карта розташування: Росія
Свято-Дмитрівський храм (Новочеркаськ)
Свято-Дмитрівський храм (Новочеркаськ) (Росія)
Мапа
CMNS: Свято-Дмитрівський храм у Вікісховищі

Історія ред.

Восени 1810 року на території міського кладовища була освячена дерев'яна церква в ім'я Святого Димитрія Солунського. Дерев'яна церква проіснувала до 1861 року. За ініціативою донського отамана М. Хомутова і архієпископа Донського і Новочеркаського Іоанна з 1857 року на цвинтарі будується мурована церква, яка замінила дерев'яну. Будівництво церкви проводилося на кошти війська Донського і благодійників і було завершено в 1859 році. Автором проекту став відомий архітектор Іван Вальпреде.

У 1901 році при церкві була відкрита церковно-приходська школа, яка продовжує роботу і в даний час. Також при храмі діяла каплиця, в пам'ять козаків, загиблих на фронтах Першої світової війни.

На території кладовища, на якому знаходиться храм, були поховані перший виборний Отаман війська Донського з часів Петра I Каледін Олексій Максимович (могила не збереглася), Донський історик В. Сухоруков, син наказного отамана М. Г. Хомутова і багато інших. Серед збережених, хоча і розграбованих або зруйнованих поховань, існують могили генералів Хрещатицького, Лютенськова та інші.[2]

Після встановлення радянської влади в Новочеркаську в 1920 році храм не закривався і залишався чинним. У 1999 році в храмі були освячені і влаштовані 6 нових дзвонів, також було проведено ремонт храму та озолочение хрестів.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Решение Малого совета Ростовского областного совета народных депутатов № 325 от 17.12.1992
  2. Храмы Новочеркасска. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 21 липня 2017.