Свобода вибору описує можливість та автономність особи виконати дію, обрану принаймні з двох доступних варіантів, не обмежених зовнішніми сторонами.[1]

У політиціРедагувати

Наприклад, в дискусії про аборти термін «свобода вибору» може з'явитися на захист позиції, згідно з якою жінка має право визначати, чи буде вона продовжувати вагітність або перервати її.[2][3][4] Подібним чином інші теми, такі як евтаназія,[5] вакцинація, контрацепція[6] та одностатеві шлюби[7], іноді обговорюються з точки зору передбачуваного індивідуального права «свободи вибору».

В економіціРедагувати

 
Свобода вибору, яку марку та смак содової купувати, пов'язана з конкуренцією на ринку

У мікроекономіці свобода вибору ― це свобода економічних агентів розподіляти свої ресурси, як вони вважають за потрібне, серед доступних варіантів (таких як товари, послуги чи активи).[8][9] Вона включає свободу зайнятості, доступну їм.[10]

У 2008 році Ратнер та ін. цитували літературу про лібертаріанський патерналізм, де говориться, що споживачі не завжди діють у своїх власних інтересах. Вони пояснюють це явище такими факторами, як емоції, когнітивні обмеження та упередження, а також неповна інформація, яку вони заявляють, може бути виправлена за допомогою різних запропонованих втручань. Вони обговорюють надання споживачам інформації та інструментів прийняття рішень, організацію та обмеження ринкових варіантів, а також підтримку емоцій та управління очікуваннями. Кожен із них, зазначають вони, може покращити здатність споживачів вибирати.[11]

Однак економічна свобода вибору в кінцевому рахунку залежить від ринкової конкуренції, оскільки доступні варіанти для покупців, як правило, є результатом різних факторів, що контролюються продавцями, таких як загальна якість товару або послуги та реклама. У разі існування монополії споживач більше не має свободи вибору для покупки у іншого виробника. Як зазначив Фрідріх Гайєк:

Наша свобода вибору в конкурентному суспільстві ґрунтується на тому, що, якщо одна людина відмовляється задовольнити наші бажання, ми можемо звернутися до іншої. Але якщо ми стикаємося з монополістом, ми знаходимося в його абсолютній милості.
— Фрідріх ГаєкШлях до кріпацтва, "Чи може планування звільнити нас?"[12]

Як наведено у наведеній вище цитаті, лібертаріанські мислителі часто є сильними прихильниками збільшення свободи вибору. Одним із прикладів цього є книга та серіал Мілтона Фрідмана «Свобода вибору».

Немає єдиної думки щодо того, чи збільшення економічної свободи вибору призводить до зростання щастя. В дослідженні-звіт The Heritage Foundation «Індекс економічної свободи» за 2011 рік показав сильну кореляцію між Індексом економічної свободи та щастям у країні.

Вимірювання свободи виборуРедагувати

Аксіоматично-дедуктивний підхід був використаний для вирішення питання вимірювання рівня свободи вибору, яким користується людина.[13] У роботі 1990 року[14][15] Прасанта К. Паттанайк та Йонгшен Сю представили три умови, яким повинно відповідати вимірювання СВ:

  1. Байдужість між ситуаціями без вибору. Наявність лише одного варіанту відповідає одному і тому ж вибору, незалежно від того, який варіант.
  2. Сувора монотонність. Наявність двох різних варіантів Х та У становить більше СВ, ніж наявність лише опції Х.
  3. Незалежність. Якщо ситуація A має більше СВ, ніж B, додавши новий варіант Х до обох (не міститься в A або B), A все одно матиме більше СВ, ніж B.

Вони довели, що потужність множини ― це єдине вимірювання, яке задовольняє ці аксіоми, і, на їх думку, протиінтуїтивним та сугестивним є переформулювання однієї або декількох аксіом. Вони проілюстрували це на прикладі набору опцій «подорожувати поїздом» або «подорожувати автомобілем», що має дати більше СВ, ніж варіант «подорожувати червоним автомобілем» або «подорожувати синім автомобілем». Було внесено кілька пропозицій щодо вирішення цієї проблеми шляхом переформулювання аксіом, як правило, включаючи концепції уподобань (відношення переваги)[16][17][18] або відхилення третьої аксіоми.[19]

Зв'язок зі щастямРедагувати

Дослідження Симони Ботті та Енн Макгілл у 2006 році показало, що коли випробовувані отримували диференційовані варіанти та мали свободу вибору між ними, їх вибір посилював їхнє задоволення позитивними і незадоволення негативними результатами, порівняно з тими, хто не обирав.[20]

Дослідження Хейзел Роуз Маркус і Баррі Шварц 2010 року склало список експериментів щодо свободи вибору та аргументувало, що «занадто великий вибір може породити паралізуючу невизначеність, депресію та егоїзм».[21] Шварц стверджує, що люди часто зазнають жалю через альтернативні витрати за нездатність прийняти оптимальне рішення, і що в деяких сценаріях загальне задоволення людей іноді вище, коли важке рішення приймається іншою людиною, а не ними самим, навіть коли вибір іншої гірше. Шварц написав книгу і виступив з виступами, критикуючи надлишок можливостей у сучасному суспільстві, хоча і визнаючи, що «якийсь вибір кращий, ніж відсутність».[22]

Див. такожРедагувати

Примітки Редагувати

  1. . The Heritage Foundation. 2011. с. 65 http://www.heritage.org/index/download.  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  2. BBC - Arguments in favour of abortion. Процитовано February 12, 2013. «This leads some people to claim is that it is unethical to ban abortion because doing so denies freedom of choice to women and forces 'the unwilling to bear the unwanted'.» 
  3. Freedom of Choice Act – H.R.1964. Процитовано February 13, 2013. «Freedom of Choice Act – Declares that it is the policy of the United States that every woman has the fundamental right to choose to: (1) bear a child; (2) terminate a pregnancy prior to fetal viability; or (3) terminate a pregnancy after fetal viability when necessary to protect her life or her health.» 
  4. Susan Smalley (January 10, 2008). Eggs And Abortion: Freedom Of Choice. Huffington Post. Процитовано February 13, 2013. 
  5. Euthanasia and assisted suicide – Arguments. NHS. Процитовано February 12, 2013. 
  6. Serfaty, D. (1999). Guaranteeing freedom of choice in matters of contraception and abortion in Europe: Some personal remarks. The European Journal of Contraception & Reproductive Health Care 4 (4): 237–45. PMID 10817094. doi:10.3109/13625189909071344. 
  7. Menachem Rosensaft (January 15, 2009). Even Same-Sex Marriage Is a Basic Civil Right. Huffington Post. Процитовано February 12, 2013. 
  8. Hall, Robert E.; Lieberman, Marc (2009). Microeconomics: Principles & Applications. Cengage Learning. с. 42. ISBN 9781439038970. Процитовано February 11, 2013. 
  9. Pagoso, Cristobal M.; Dinio, Rosemary P.; Villasis, George A. (1994). Introductory Microeconomics. Rex Bookstore, Inc. с. 15. ISBN 9789712315404. Процитовано February 11, 2013. 
  10. Quizlet Microeconomics, Chapter 04 – The Market System. Процитовано February 11, 2013. 
  11. Ratner, R. K.; Soman, D.; Zauberman, G.; Ariely, D.; Carmon, Z.; Keller, P. A.; Kim, B. K.; Lin, F. та ін. (2008). How behavioral decision research can enhance consumer welfare: From freedom of choice to paternalistic intervention. Marketing Letters 19 (3–4): 383. doi:10.1007/s11002-008-9044-3. 
  12. Hayek, Friedrich (1994). The Road to Serfdom. University of Chicago Press. ISBN 978-0-226-32061-8. Процитовано February 15, 2013. 
  13. Dowding, Keith; van Hees, Martin (2009). Chapter 15 – Freedom of Choice. Oxford Handbook of Individual and Social Choice. Oxford: Oxford University Press. с. 374–92. 
  14. Pattanaik, Prasanta K.; Xu, Yongsheng (1990). On ranking opportunity sets in terms of freedom of choice. Recherches Économiques de Louvain / Louvain Economic Review (Department of Economics, Universite Catholique de Louvain via JSTOR) 56 (3–4): 383–90. JSTOR 40723933. 
  15. Xu, Yongsheng (February 2004). On ranking linear budget sets in terms of freedom of choice. Social Choice and Welfare 22 (1): 281–89. doi:10.1007/s00355-003-0287-x. 
  16. Sen, Amartya (October 1991). Welfare, preference and freedom. Journal of Econometrics 50 (1–2): 15–29. doi:10.1016/0304-4076(91)90087-T. 
  17. Pattanaik, Prasanta K.; Xu, Yongsheng (April 1998). On preference and freedom. Theory and Decision 44 (2): 173–98. doi:10.1023/A:1004924211553. 
  18. Sugden, Robert (October 1998). The metric of opportunity. Economics and Philosophy 14 (2): 307–37. doi:10.1017/S0266267100003874. 
  19. Carter, Ian (February 2004). Choice, freedom, and freedom of choice. Social Choice and Welfare 22 (1): 61–81. doi:10.1007/s00355-003-0277-z. «an explication of freedom of choice should reject the third axiom [...] A person has freedom of choice iff she lacks constraints on the reasoned selection and performance of one or more of the items on an action-menu." and "(...) where a selection is necessarily made from a set of items greater than one» 
  20. Botti, Simona; McGill, Ann L. (2006). When Choosing is Not Deciding: The Effect Of Perceived Responsibility on Satisfaction. Journal of Consumer Research 33 (2): 211–19. SSRN 1516287. doi:10.1086/506302. 
  21. Markus, H. R.; Schwartz, B. (2010). Does Choice Mean Freedom and Well‐Being?. Journal of Consumer Research 37 (2): 344. doi:10.1086/651242. 
  22. Schwartz, Barry (July 2005). The paradox of choice. Talk. TED. Процитовано February 12, 2013.