Вікіпедія

Свеський насосний завод

Свеський насосний завод — промислове підприємство у селищі міського типу Свеса Ямпільського району (з 2020 року — Шосткинського району) Сумської області.

Свеський насосний завод
Тип ПАТ
Галузь машинобудування
Попередник(и) Ливарно-механічний завод (до 1905)
Механічний завод (до 1937)
Засновано 1858
Штаб-квартира СРСР → Україна, смт. Свеса Шосткинського району
ул. Заводська, 1
Власник(и) Альона Лебедєва
сайт

Історія ред.

1858 року поміщик, титулярний радник Микола Неплюєв побудував на хуторі Свеса Глухівського повіту Чернігівської губернії ливарно-механічний завод, на якому вироблявся сільгосподарський інструмент та ремонтувалося обладнання для підприємств цукрової, олійної та винокурної промисловості[1]. Спочатку працівниками підприємства були кріпаки[2]. На початку XX століття підприємство мало назву мідно-чавуноливарний завод[3].

Після будівництва залізничної лінії Конотоп — Брянськ (що пройшла через Свесу) завод збільшив випуск продукції[2]. У 1903 року для підприємства було 126 робітників, його річна продуктивність становила 78 500 рублів[4].

Робітники заводу брали участь у першій російській революції 1905 року[2].

Після початку першої світової війни завод освоїв виробництво 76,2 мм снарядів для тридюймових артилерійських гармат.

1918—1991 роки ред.

На початку січня 1918 року в селі було встановлено радянську владу, рішенням Ради робітничих та селянських депутатів на механічному та цукровому заводах було встановлено робітничий контроль, а у лютому 1918 року обидва заводи були націоналізовані. Для охорони підприємств із робітників було створено загін Червоної гвардії[2][5].

У квітні 1918 року поселення окупували австро-німецькі війська (які залишалися тут до листопада 1918 року), наприкінці листопада Свесу зайняла 1-а Українська радянська дивізія РСЧА. Для досягнення підтримки більшовиків, на підприємствах було введено восьмигодинний робочий день[2].

З серпня до початку листопада 1919 року селище знаходилося під контролем Збройних сил Півдня України, але після закінчення бойових дій громадянської війни підприємство в ході воєнного комунізму занепало, й було відновлено з 1920 року. При механічному заводі було відкрито клуб, створено бібліотеку з книжковим фондом 400 екземплярів. У 1923 році в Свесі була відкрита школа фабрично-заводського навчання, з 1924 року розпочала підготовку робітників для механічного заводу[1][2].

До 1925 року Свеський механічний завод виготовляв лише сільгоспінвентар, але надалі підприємство було реконструйовано та освоїло виробництво складного обладнання для цукрових заводів. Обсяг виробництва з 1923 до 1925 року зріс у шість разів, а кількість робітників збільшилася зі 182 до 490 осіб. У 1926 році завод освоїв виробництво відцентрових насосів, а в 1928 році — обладнання для вугільної промисловості[2].

У ході індустріалізації 1930-х років на механічному заводі були побудовані нові цехи, встановлено нове обладнання, освоєно виробництво парових і гідравлічних насосів московського компресорного заводу «Борець», після чого в 1937 році[6] підприємство було перетворено на Свеський насосний завод[2]. У 1940 році на заводі працювало 647 працюючих[4].

У ході німецько-радянської війни у зв'язку з наближенням лінії фронту обладнання заводу було евакуйовано на Урал. З 2 жовтня 1941 до 3 вересня 1943 рік селище було окуповане німецькими військами. Загальний обсяг збитків селищу склав 4,6 млн рублів, насосний завод був зруйнований, але його відновлення почалося невдовзі після звільнення населеного пункту і незабаром він почав давати продукцію фронту[2].

Після закінчення війни завод 4 роки (до 1948 року) відновлювався. Відповідно до четвертого плану відновлення та розвитку народного господарства СРСР завод було розширено та переорієнтовано на випуск продукції цивільного призначення — насосів та хімічного обладнання. Асортимент продукції розширювався й надалі. Тільки в першому кварталі 1950 року завод освоїв виробництво трьох нових насосів для суднобудівної промисловості. Робітники заводу брали активну участь у раціоналізаторській діяльності[2].

1960 року в Свесі було введено в експлуатацію ТЕЦ, а завод освоїв виробництво складної хімічної апаратури. У 1963 році при заводі було відкрито філію вечірнього відділення Харківського машинобудівного технікуму[2].

На початку 1970-х років пройшло технічне переозброєння заводу та підприємству доручили освоїти виробництво дозувальних насосів, а також триплунжерних насосів типу ПТ та артезіанських насосів (які застосовують у контурах пожежогасіння на АЕС та річкових каналах)[6].

1974 року за допомогою насосного заводу при школі № 2 селища Свеса було відкрито планетарій.

В середині 1970-х років основною продукцією підприємства залишалися насоси та обладнання для підприємств хімічної промисловості[7].

У 1979 році було введено в експлуатацію кольорово-ливарний цех потужністю 5180 тонн на рік, який мав обслуговувати нафтове та хімічне машинобудування[6]. У 1990 році відзначили 120-річчя з часу утворення заводу[4].

Загалом, у період СРС завод був найбільшим підприємством селища[2][7][8][9]: на його балансі знаходилися гуртожитки[10] та інші об'єкти соціальної інфраструктури селища[11].

Після 1991 року ред.

Після проголошення незалежності України державне підприємство було перетворено на відкрите акціонерне товариство[6].

У травні 1992 року разом із шістьма іншими підприємствами та організаціями завод брав участь у розробці обладнання з виробництва майонезу (заводу було доручено розробити насос-дозатор для виробничої лінії)[12]. У листопаді 1993 року експорт насосів, що випускаються заводом до Росії для оплати поставок нафти та природного газу був звільнений від податку на додану вартість та експортних мит[13][14].

В умовах економічної кризи та розриву господарських зв'язків у 1990-ті роки становище заводу погіршилося[6].

У 2006 році керівництво Свеського насосного заводу відмовилося опалювати селище, після чого було розпочато термінові роботи з переведення житлового фонду селища Свесса (2158 квартир) на індивідуальне опалення, а об'єктів соцкультпобуту — на автономне[11].

Економічна криза, що почалася в 2008 році, ускладнила становище заводу[15], 2008 рік він завершив зі збитком у розмірі 4,735 млн. гривень[16], але до кінця жовтня 2009 року становище підприємства стабілізувалося[17].

До кінця 2010 року кількість робітників було скорочено[18] до 740 осіб[6]. У 2010 році завод збільшив чистий дохід на 54,8 % (до 38,53 млн гривень) і скоротив чистий збиток у сім разів — до 2 тисяч гривень, вийшовши на рівень беззбитковості[19]. Наприкінці грудня 2010 року продукція заводу продавалася на внутрішньому ринку та поставлялася на експорт до Росії, Казахстану, Туркменії, Азербайджану[6].

2011 рік завод завершив зі збитками 4,1 млн гривень[19].

Після початку навесні 2014 року війни на сході України завод припинив постачання продукції до країни-агресора. Внаслідок відсутності збуту становище машинобудівних підприємств Сумської області (у тому числі Свеського насосного заводу, 68 % експорту якого припадало на Росію) ускладнилося, а обсяги їх виробництва зменшилися[20].

21 квітня 2017 року завод був реорганізований у закрите акціонерне товариство[4].

Сучасний стан ред.

Завод виробляє насоси об'ємного класу, металовиробу та лиття із сірого чавуну, вуглецевої сталі, алюмінію, латуні та бронзи[4].

Свеський насосний завод у 2017—2018 роках постачав товари дилерам, які співпрацювали з підприємствами оборонно-промислового комплексу РФ.[21][22]

Господарський суд Сумської області на початку 2024 року відкрив провадження про банкрутство ПрАТ "Свеський насосний завод", що належить Альоні Лебедєвій. Його власниця – донька колишнього міністра оборони Павла Лебедєва, вона з 2022 року перебуває в розшуку[23].

Примітки ред.

  1. ↑ а б СЕЛИЩЕ СВЕСА | Свеська громада Сумська область, Шосткинський район. svesa-rada.gov.ua (UA) . Процитовано 18 вересня 2023.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н Свеса, Ямпільський район, Сумська область // Історія міст і сіл Української РСР. Сумська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967.
  3. ↑ Свесса // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  4. ↑ а б в г д Як в 1990 році святкували 120-річчя Свеського насосного заводу. ЯМПІЛЬ.INFO (укр.). 16 вересня 2022. Процитовано 18 вересня 2023.
  5. ↑ Диво-джерело "Синя криниця". ЯМПІЛЬ.INFO (укр.). 25 липня 2013. Процитовано 18 вересня 2023.
  6. ↑ а б в г д е ж Не сдались! Особая гордость Ямпольского района — ОАО «Свесский насосный завод» // газета «Ваш Шанс» (Сумы), № 51 от 22 декабря 2010
  7. ↑ а б Свесса // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 23. М., «Советская энциклопедия», 1976.
  8. ↑ Свесса // Большая Советская Энциклопедия. / редколл., гл. ред. Б. А. Введенский. 2-е изд. том 38. М., Государственное научное издательство «Большая Советская энциклопедия», 1955. стр.226
  9. ↑ Свесса // Украинская Советская Энциклопедия. том 9. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1983. стр.499
  10. ↑ Виталий Сергеев. Когда пряников на всех не хватает // газета «Ваш Шанс» (Сумы), № 49 от 5 декабря 2012
  11. ↑ а б Виталий Сергеев. Вода и тепло не положены? // газета «Ваш Шанс» (Сумы), № 10 от 9 марта 2011
  12. ↑ Розпорядження Кабінету міністрів України № 8309-р від 30 травня 1992 р. «Про заходи для забезпечення потреб олійно-жирової промисловості та розвитку кооперації підприємств і організацій по виготовленню устаткування для рафінації олії, виробництва маргарину та майонезу». Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 13 березня 2019.
  13. ↑ Постанова Кабінету міністрів України № 930 від 15 листопада 1993 р. «Про розрахунки з російськими постачальниками природного газу і нафти». Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
  14. ↑ Постанова Кабінету міністрів України № 152 від 5 березня 1994 р. «Про поставки продукції російським підприємствам в рахунок боргів за природний газ та нафту». Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
  15. ↑ Владислав Ивченко. Зарплата уходит в долг // «Данкор online» от 29 сентября 2009
  16. ↑ Чистый убыток Свесского насосного завода — 4,7 млн гривен // «Укррудпром» от 26 февраля 2009
  17. ↑ Владислав Ивченко. Власти рапортуют о погашении долгов // «Данкор online» от 27 октября 2009
  18. ↑ Виталий Сергеев. По дорогам Ямпольщины // газета «Ваш Шанс» (Сумы), № 51 от 22 декабря 2010
  19. ↑ а б Убыток Свесского насосного завода — 4,1 млн гривен // "Укррудпром"от 26 марта 2012
  20. ↑ Елена Пахолюк. Как спасти машиностроение Сумщины? // газета «Ваш Шанс» (Сумы), № 29 от 16 июля 2014
  21. ↑ СБУ повідомила про підозру дочці ексміністра оборони України Лебедєва. LB.ua. Процитовано 2 листопада 2022.
  22. ↑ Доньці ексміністра оборони оголосили підозру за постачання товарів армії РФ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 7 листопада 2022.
  23. ↑ У Сумській області банкрутять 150-річний завод. Його власниця в розшуку. LIGA (укр.). 20 лютого 2024. Процитовано 21 лютого 2024.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Свеський_насосний_завод&oldid=41813441