Саїб Тебризі
Саїб Тебризі (азерб. Saib Təbrizi; перс. صائب تبریزی), повне ім'я Мірза Мухаммед Алі Саїб Тебризі (азерб. Mirzə Əli Saib Təbrizi Məhəmməd) (1601—1677) — перський[4][5] і азербайджанський[6] поет, який писав переважно перською мовою, а також рідною азербайджанською[7][8]. Був популярним в Індії, Середній Азії та Туреччині. Народився в Сефевідській державі, в Тебризі[9].
| Саїб Тебризі | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
1592[1] Тебриз, Іран[1] | |||
| Помер |
1676[1] Ісфаган, Іран[2][1] | |||
| Поховання | Saeb Mausoleumd[3] і Ісфаган | |||
| Країна |
 Сефевідський Іран[1] | |||
| Діяльність | поет | |||
| Мова творів | перська і азербайджанська | |||
|
| ||||
 Саїб Тебризі у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
Народився в сім'ї тебризького купця Мірзи Абдаль-Рахіма, який переселився на початку XVII століття в Ісфаган, столицю шахства при Аббасі I. Його дядько, Шамсаддін Тебризі, був відомим придворним літописцем, за блискучі каліграфічні здібності, прозваним «Ширін Гялям» («Солодке перо»).
Багато подорожував арабськими країнами і Малою Азією, впав у немилість і змушений був покинути Ісфаган. Двічі їздив до Індії, де загалом пробув шість років. В Індії бував на поетичних меджлісах, брав участь у філософських дебатах поетів і зблизився з багатьма представниками індійського стилю — місцевими персомовними літераторами та середньоазійськими поетами. Після індійської поїздки поет, що вже здобув на той час значну популярність на батьківщині, повертається до рідного Тебриза.
На запрошення шаха Аббаса II (1648—1666) увійшов до його літературного оточення і незабаром його відзначено званням «мелікуш-шуара» — «царя поетів». Придворну службу залишив відразу після смерті свого покровителя. Після смерті шаха Саїб віддаляється із двору і займається лише літературною творчістю.
Творчість ред.
Саїб Тебризі — переважно ліричний поет. До ранніх його творів належить поема «Кандахар-наме», присвячена Кандагарському походу шаха Аббаса II. Залишив сім диванів, один із них включає вірші на тюркському діалекті його рідного Тебриза[10]. Писав панегірики. Особливий інтерес становлять газелі. Багато з них філософського змісту часто співвідносяться з питаннями, які перебували в центрі уваги поетів «індійського стилю». Рідною азербайджанською мовою написав 17 газелей. У своїх віршах азербайджанською розвивав поетичні традиції Фізулі. Як поет мав чимало послідовників серед діячів східної літератури[11].
Примітки ред.
- ↑ а б в г д https://www.iranicaonline.org/articles/saeb-tabrizi
- ↑ Саиб Тебризи // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ https://iranarchpedia.ir/entry/16581
- ↑ Safavid Iran, p 91.
- ↑ «Ṣāʾib.» Encyclopædia Britannica from Encyclopædia Britannica 2007 Ultimate Reference Suite. (2008)
- ↑ Lars Johanson. Isfahan-Moscow-Uppsala. On Some Middle Azeri Manuscripts // Turcologica Upsaliensia: An Illustrated Collection of Essays. — 2020. — 22 квітня.
- ↑ Encyclopaedia Iranica. Azerbaijan. Azeri literature in Iran. [Архівовано 2011-11-17 у Wayback Machine.]:«In addition to his Persian works, the great poet of the period Mīrzā Moḥammad-ʿAlī Ṣāʾeb Tabrīzī (d. Isfahan, 1081/1670) wrote 17 ḡazals and molammaʿs in his native Azeri.»
- ↑ L. Johanson, «Isfahan — Moscow — Uppsala. On Some Middle Azeri Manuscripts and the Stations Along Their Journey to Uppsala», p. 169
- ↑ Encyclopedia Iranica. P. E. Losensky, «Sa'eb Tabrizi» [Архівовано 2014-11-17 у Wayback Machine.]: «ṢĀʾEB of TABRIZ, Mirzā Moḥammad ʿAli (b. Tabriz, ca. 1000/1592; d. Isfahan, 1086-87/1676), celebrated Persian poet of the later Safavid period.»
- ↑ Encyclopedia Iranica. Saeb of Tabriz.[недоступне посилання з Ноябрь 2018]: «Qahramān's edition of the divān contains over 7,000 ḡazals (including some twenty poems in the Turkish dialect of his native Tabriz), as well as a couple of hundred isolated verses from poems no longer extant in their entirety.» [недоступне посилання]
- ↑ Саиб Тебризи // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Посилання ред.
- Саиб Тебризи // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- ПЕРСИДСКАЯ ЛИТЕРАТУРА
- Истины. Изречения персидского и таджикского народов, их поэтов и мудрецов. Перевод Наума Гребнева. Примечания Н.Османова. «Наука», М., 1968; Спб.: Азбука-классика, 2005. 256 с. ISBN 5-352-01412-6