Відкрити головне меню

Валенти́н Іва́нович Сапо́жников (22 січня 1926, c. Бабинці, Погребищенський район, Вінницька область — 5 серпня 1996, Київ) — український дипломат, правознавець, доктор юридичних наук (1967), професор (1979).

Валентин Іванович Сапожников
Сапожников Валентин Іванович.jpg
Народився 22 січня 1926(1926-01-22)
Бабинці Погребищенський район, Вінницька область
Помер 5 серпня 1996(1996-08-05) (70 років)
Київ
Громадянство Україна Україна
Діяльність дипломат
Alma mater Київський університет
Вчене звання Професор
Науковий ступінь Доктор юридичних наук

Зміст

ЖиттєписРедагувати

У 1949 році закінчив факультет міжнародних відносин Київського державного університету імені Тараса Шевченка, та аспірантура сектор держава і право АН УРСР (1952).

У 1952—1957 рр. — перший секретар Міністерства закордонних справ Української РСР.

У 1957—1962 рр. — другий, а згодом перший секретар Постійного представництва СРСР при ООН в Нью-Йорку.

З 1962 року — вчений секретар сектора держави і права АН УРСР, з 1964 — старший науковий співробітник.

З 1966 року — спеціальний помічник директора департаменту з юридичних питань Секретаріату ООН.

З 1972 року — очолював кафедру історії та права країн Азії, Африки і Латинської Америки факультету міжнародних відносин Київського університету.

З 1978 року — завідувач відділу міжнародних науково-технічних відносин та охорони навколишнього середовища Інституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР.

У 1983—1987 рр. — старший науковий співробітник відділу міжнародних науково-технічних відносин та охорони навколишнього середовища Інституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР.

У 1953—1956 і 1965 роках — входив до складу делегації УРСР і СРСР на кілька сесіях Генеральна Асамблея ООН. Як представник УРСР і СРСР брав участь у роботі багатьох комітетів і комісій ООН, зокрема Комісії ООН з прав людини (Нью-Йорк, 1954; Женева, 1955; Нью-Йорк, 1959), Комісії ООН по суверенітету народів над їх природними багатствами і ресурсами (Нью-Йорк, 1959—1961) і ін.

Був радником делегації УРСР на 40-й Генеральній конференції МОП (Нью-Йорк, 1956), з розробки Конференції Статуту МАГАТЕ (Нью-Йорк, 1956) та ін.

Займався проблемами міжнародного морського права, права на самовизначення, правовими аспектами охорони природного середовища і т. д.

Автор наукових працьРедагувати

  • Організація Об'єднаних Націй (1955),
  • Міжнародно-правові проблеми суверенітету над природними багатствами (1966),
  • Міжнародно-кодифікація правових принципів мирного співіснування (1966),
  • Неоколоніалістичні проблеми міжнародного захисту концесій (1968),
  • Правові проблеми націоналізації в країнах, які звільнилися від колоніальної залежності (1977)[1],
  • Охорона морського середовища (правові та економічні аспекти) (1984, у співавт.),
  • Середземне море: охорона середовища (правові та економічні аспекти) (1986, у співавт.) та інші.[2]

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати