Вікіпедія

Самотній Джордж

Самотній Джордж (ісп. El Solitario Jorge/George; нар. бл. 1910[1][2][3][4] — 24 червня 2012[5]) — самець галапагоської черепахи, останній представник підвиду Абінгдонської слонової черепахи[6]. Його називали символом Галапагоського національного парку, найрідкіснішою істотою та найзнаменитішим холостяком у світі[7][8].

Самотній Джордж (ісп. El Solitario Jorge/George)
ВидГалапагоська черепаха
Статьсамець
Народженнябл. 1910[1][2][3][4]
Пінта, Галапагоські острови
Смерть24 червня 2012(2012-06-24)
Санта-Крус, Галапагоські острови
Причина смертізупинка серця
Названо на честьДжордж Гобельd

Історія виявлення

ред.
 
Самотній Джордж у травні 2007 року

Уперше Самотнього Джорджа виявив на острові Пінта 1 грудня 1972 року угорський дослідник Йожеф Вагвельді (угор. Vágvölgyi József). Рослинність на острові було винищено інтродукованим здичавілими козами і популяція підвиду C. n. abingdonii була представлена однією особиною. Свою назву Самотній Джордж отримав від імені персонажу американського актора Джорджа Гобеля (англ. George Gobel)[9].

Для догляду та з міркувань безпеки черепаху було переміщено до дослідницької станції Чарльза Дарвіна на острів Санта-Крус. Підвид було оголошено функціонально вимерлим, оскільки Джордж утримувався у неволі.

Більшість джерел стверджують, що Самотньому Джорджеві було понад 100 років[1][2][3][4], однак, є й інші думки. Так, Девід Аттенборо вважав, що йому виповнилося не більше 80 років[6][10]. Проте для галапагоської черепахи навіть сотня років не може вважатися літнім віком[11].

Спроби отримати потомство

ред.
 
Самотній Джордж у грудні 2005 року

Десятиліття спроб отримати потомство Самотнього Джорджа не дали результатів, адже не було самиць його власного підвиду. Дослідники станції Чарльза Дарвіна навіть пропонували винагороду в розмірі 10 000 доларів США за пару для нього[6].

До січня 2011 року Самотнього Джорджа утримували в загоні разом із двома самицями підвиду Chelonoidis nigra becki (із регіону вулкана Вольф острова Ісабела). Вчені сподівалися, що його генотип вдасться зберегти в потомстві. На той час вважалося, що саме цей підвид є найбільш генетично близьким до підвиду Джорджа, хоча будь-які потенційні нащадки були б інтерградаційними гібридами[12].

У липні 2008 року, Джордж спарувався з однією із самиць. Було відкладено 13 яєць, які помістили в інкубатор[13]. 11 листопада 2008 дослідники станції повідомили, що 80% яєць нежиттєздатні[13][14]. До грудня 2008 року з решти яєць нічого не вилупилося і рентген показав, що вони не є життєздатні[15].

23 липня 2009 року в Галапагоському національному парку оголосили, що одна із самиць Джорджа зробила кладку із п'яти яєць[16]. Адміністрація парку висловила сподівання, що ця кладка, яка на їхню думку була в ідеальному стані, принесе результати[17]. Яйця було переміщено до інкубатора, але 16 грудня було оголошено, що інкубаційний період (120 днів) завершився, отже яйця були нежиттєздатні. Такий же був результат і третьої кладки іншої самиці з шести яєць[18][19].

У листопаді 1999 року було повідомлено, що Самотній Джордж був «дуже близький генетично до черепах» із островів Еспаньйола (C. n. hoodensis) та Сан-Крістобаль (C. n. chathamensis)[20]. 20 січня 2011 року двої самиць підвиду C. n. hoodensis було імпортовано до дослідницької станції, де жив Джордж[21].

Смерть

ред.

24 червня 2012 року, о 8:00 ранку (за місцевим часом) Самотній Джордж помер, про що повідомив директор Галапагоського національного парку Едвін Наула (англ. Edwin Naula)[22][23][24][25][26]. Це виявив Фаусто Льєрена Санчес (англ. Fausto Llerena), який останні 40 років доглядав за черепахою[27]. Наука вважає, що причиною смерті стала серцева недостатність. Некроскопія підтвердила, що він помер від «старості»[28]. Тіло Самотнього Джорджа заморозили і відправили кораблем до Американського музею природознавства у місті Нью-Йорк, щоб із ним попрацювали таксидермісти[29]. Завдання зі збереження Джорджа виконав таксидерміст музею Джордж Данте[30].

Очікувалося, що після короткого показу в музеї, Самотній Джордж повернеться на архіпелаг і його будуть демонструвати на дослідницькій станції на острові Санта-Крус[31]. Однак, уряд Еквадору хотів, щоб черепаха експонувалася у столиці Кіто[32].

З його смертю підвид Абінгдонська слонова черепаха перейшов у статус вимерлого.

Ушанування пам'яті

ред.
  • У серії «Футурами», яка називається «Naturama» зображеного Самотнього Губерта, персонаж було створено на честь Джорджа.
  • У серіалі «Дика сімейка Тонберів» («Двоє — компанія» (англ. Two's Company)) є персонаж, який називається Самотній Джейк; це теж гігантська черепаха, і вважається останнім представником свого виду. Еліза знаходить для нього самицю, яка називається Саманта (її озвучила Філліс Діллер).
  • У рольовій грі Golden Sun: The Lost Age є самотня морська черепаха, яку можна знайти у Морі Часу Іслет (англ. the Sea Of Time Islet), яка називається Самотній Ґорґ (англ. Lonesome Gorge).
  • У World of Warcraft є черепаха-привид (NPC), яка називається Лон'лі Ґуджу (англ. Lon'li Guju, Lonely Guju)). Черепаха ширяє на берегах Кунь-Лай у World of Warcraft: Mists of Pandaria. Цей персонаж є меморіалом Самотньому Джорджеві.
  • Каїрн життя, присвячений Самотньому Джорджеві, було відкрито у Галапагоському національному парку 26 липня 2012 року[33][34].

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в Ingber, Sasha (16 листопада 2012). Lonesome George Not the Last of His Kind, After All?. National Geographic Society. Процитовано 5 червня 2014. ...the 1972 discovery of Lonesome George, then around 60 years old...
  2. ↑ а б в Staff. Lonesome George. Galapagos Conservancy. Процитовано 5 червня 2014. ...his age was estimated at over 100 years old at the time of his passing...
  3. ↑ а б в Staff (June 2012). The Loneliest Animals: Update: Galapagos Tortoise Lonesome George Dies. PBS. Процитовано 5 червня 2014. ...about 100 at the time of his death...
  4. ↑ а б в Jones, Bryony (25 червня 2012). Lonesome George, last of the Pinta Island tortoises, dies. CNN. Процитовано 26 червня 2012.
  5. ↑ Proceso de Relaciones Públicas de la Dirección del Parque Nacional Galápagos (24 червня 2012). El mundo pierde al solitario George. Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 25 червня 2012. [Архівовано 2012-06-28 у Wayback Machine.]
  6. ↑ а б в Gardner, Simon (6 лютого 2001). Lonesome George faces own Galapagos tortoise curse. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 11 січня 2012.
  7. ↑ «Умер самый знаменитый холостяк в мире – черепаха Одинокий Джордж» Газета «Аргументы и факты», 25.06.2012(рос.)
  8. ↑ «Умер «самый знаменитый холостяк» – последняя в мире слоновая черепаха Одинокий Джордж» Газета.ru, 25.06.2012(рос.)
  9. ↑ Chambers, Paul (2004). A Sheltered Life: The Unexpected History of the Giant Tortoise. Oxford University Press. с. 246. ISBN 978-0719565298.
  10. ↑ Attenborough, David. Galapagos with David Attenborough - part 3. YouTube. Sky Television. Процитовано 4 червня 2014. ...he was given a name to reflect his state: Lonesome George. He's about 80 years old, and is getting a bit creaky in his joints, as indeed am I
  11. ↑ Galápagos tortoise Geochelone elephantophus. National Geographic Society. Процитовано 12 січня 2012.
  12. ↑ Joy at giant tortoise eggs. BBC. 23 липня 2008. Процитовано 11 січня 2012.
  13. ↑ а б Dwindling Hopes of Offspring from Lonesome. Charles Darwin Foundation for the Galapagos Islands. 11 листопада 2008. Архів оригіналу за 8 грудня 2008. Процитовано 11 січня 2012. [Архівовано 2008-12-08 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Galapagos bachelor tortoise struggles to be a dad. CBC. 11 листопада 2008. Процитовано 11 січня 2012.
  15. ↑ Gray, Louise (5 грудня 2008). Lonesome George's first sex in decades ends in disappointment. The Telegraph. London. Процитовано 11 січня 2012.
  16. ↑ New eggs spark Galapagos tortoise hopes. WA Today. 23 липня 2009. Процитовано 11 січня 2012.
  17. ↑ Tran, Mark (22 липня 2009). Lonesome George, the last Galápagos giant tortoise, may become a dad. The Guardian. London. Процитовано 11 січня 2012.
  18. ↑ Eggs from Lonesome George's Companion are Infertile, Once Again (Пресреліз). Galapagos Conservancy. 16 грудня 2009. Архів оригіналу за 8 листопада 2010. Процитовано 11 січня 2012.Архівована копія. Архів оригіналу за 8 листопада 2010. Процитовано 26 червня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2010-11-08 у Wayback Machine.]
  19. ↑ Galapagos Conservancy. «GNP NEWS: Eggs from Lonesome George's Companion are Infertile, Once Again» 16.12.2009 (англ.). Архів оригіналу за 08.11.2010. Процитовано 08.11.2010. [Архівовано 2010-11-08 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Caccone, Adalgisa; Gibbs, James P.; Ketmaier, Valerio; Suatoni, Elizabeth; Powell, Jeffrey R. (1999). Origin and evolutionary relationships of giant Galápagos tortoises. Proceedings of the National Academy of Sciences. 96 (23): 13223—8. Bibcode:1999PNAS...9613223C. doi:10.1073/pnas.96.23.13223. JSTOR 49147. PMC 23929. PMID 10557302.
  21. ↑ Will Lonesome George finally find a mate?. London: The Telegraph. 21 січня 2011. Процитовано 11 січня 2012.
  22. ↑ Lonesome George, last of the Pinta Island tortoises, dies. CNN. Процитовано 25 червня 2012.
  23. ↑ Giant tortoise Lonesome George’s death leaves the world one subspecies poorer. nationalpost.com. Процитовано 25 червня 2012.
  24. ↑ Lonesome George, last-of-his-kind Galapagos tortoise, dies. IBN Live. Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 25 червня 2012. [Архівовано 2012-06-28 у Wayback Machine.]
  25. ↑ Lonesome George, last-of-his-kind Galapagos tortoise, Chicago Tribune, 2012-06-25. Архів оригіналу за 27 червня 2012. Процитовано 27 червня 2012.
  26. ↑ Galapagos-Riesenschildkröte George ist tot, Spiegel Online, 2012-06-25
  27. ↑ Muere el Solitario George, la última tortuga gigante de isla Pinta. El Unveriso. Архів оригіналу за 15 січня 2013. Процитовано 24 червня 2012. [Архівовано 2013-01-15 у Wayback Machine.]
  28. ↑ El solitario George murió esta madrugada (Spanish) . El Comercio. 24 червня 2012. Архів оригіналу за 30 липня 2012. Процитовано 24 червня 2012. Naula estima que el fallecimiento se debió a un paro del corazón, propio de que la tortuga ya habría cumplido su ciclo de vida. No obstante, se esperará hasta el resultado de la necropsia para determinar oficialmente qué generó el deceso. [Архівовано 2012-07-30 у Archive.is]
  29. ↑ Fountain, Henry (1 July 2013). With Taxidermists' Help, Lonesome George Will Remain in Public View. The New York Times.
  30. ↑ Science-Based Artist Gives Celebrity Tortoise A Second Life. 2 березня 2015.
  31. ↑ Tortoise Lonesome George to be embalmed. UPI. 28 червня 2012. Процитовано 16 вересня 2012.
  32. ↑ Galapagos tortoise Lonesome George: Dispute over body. BBC News.
  33. ↑ A memorial stone for "Lonesome George". El Telgrafo(The Telegraph). Архів оригіналу за жовтень 30, 2013. Процитовано 24 вересня 2012. [Архівовано 2013-10-30 у Wayback Machine.]
  34. ↑ Edmundo Perez. A memorial for "Lonesome George". Архів оригіналу за 30 серпня 2012. Процитовано 24 вересня 2012.

Джерела

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Самотній Джордж
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Самотній_Джордж&oldid=44139597