Самоковська єпархія (болг. Самоковска епархия) — історична єпархія Православної церкви Болгарії.

Самоковська єпархія

Основні дані
Заснована 1578
Ліквідована 1907

Історія ред.

У 1578 році через насильницьку ісламізацію Крупника, розташованого на військовій дорозі з Пловдива (Фракія) до Чорногорії і Боснії, митрополит Крупниський Іоасаф перемістив катедру Крупнської єпархії в Самоков і став першим Самоковським єпископом[1].

До 1766 Самоковська єпархія була частиною Печського патріархату, після скасування якого в 1766 увійшла до складу Константинопольського Патріархату.

У 1870 з установою Болгарського екзархату єпархія увійшла до його складу. Територія Самоковської єпархії охоплювала землі навколо міст Самоков, Горна Джумая, Крупник і Разлог. У 1878 році зі складу єпархії було відокремлено Горноджумайська кааза, і приєднанл до Мелніської єпархії Константинопольського патріархату.

Згідно статуту Екзархату від 1871 року деякі єпархії повинні бути ліквідовані після смерті їх титулярних митрополитів. Після смерті митрополита Кюстендільського Іларіона в 1884 році була розформована Кюстендільська єпархія, а в 1907 році після смерті митрополита Самоковського Досифея (Стойчева) ліквідована і Самоковська єпархія. Її територія відійшла Софійській єпархії.

Митрополити ред.

Джерела ред.

  • Семерджиев, Христо, Самоков и околността му, София, 1913, печатница «День», с.5-73.
  • Стефанов, П., йером. «Исторически обзор на Самоковската епархия (XVI—XX в.)», в Духовна култура, 1985, № 7, 25-31.
  • Radosavlevich, Nedelko, «Eparhije Banje (Kjustendila) i Samokova u Pechkoj Patriarshije 1557—1766», в Известия на Исторически музей, Кюстендил, т. Х, 2005 г.

Примітки ред.