Сальваторе Сампері

італійський кінорежисер і сценарист

Сальвато́ре Сампе́рі (італ. Salvatore Samperi; 26 липня 1944(19440726), Падуя, Королівство Італія — 4 березня 2009(20090304), Тревіньяно-Романо, Італія) — італійський кінорежисер та сценарист. Активний діяч лівого[en] руху констетації в італійському кінематографі, або «бунтарського кіно». Також відомий як один з основних режисерів «еротичної комедії по-італійськи». Найвідомішим фільмом режисера вважається «Підступність» (італ. Malizia) 1979 року з Лаурою Антонеллі в головній ролі.

Сальваторе Сампері
Salvatore Samperi
Дата народження 26 липня 1944(1944-07-26)
Місце народження Падуя, Венето, Королівство Італія
Дата смерті 4 березня 2009(2009-03-04) (64 роки)
Місце смерті Тревіньяно-Романо, Лаціо, Італія
Громадянство Італія Італія
Національність італієць
Alma mater Падуанський університет
Професія режисер, сценарист
Кар'єра 19682009
Напрям «бунтарське кіно», італійська еротична комедія
IMDb ID 0760072
CMNS: Сальваторе Сампері у Вікісховищі

Сальваторе Сампері двічі номінувався на отримання «Золотого ведмедя» Берлінського кінофестивалю: у 1973 році за фільм «Підступність» та 1979 року за фільм «Ернесто»[it].

Біографія ред.

Сальваторе Сампері народився 26 липня 1944 року в північноіталійському місті Падуя, що входить до складу регіону Венето. Він походив з заможної родини. Деякий час навчався Падуанському університеті, але покинув його. В студентські роки Сальваторе брав участь у студентському русі 1968 року. Протести в Італії тривали з початку 1960-х років і мали на меті демократизацію навчальних закладів. З того часу Сальваторе захопився лівими ідеями в Італії[en], але замість протестної діяльності обрав кінематограф, як засіб «боротьби з буржуазним способом життя».[1]

В той час Бернардо Бертолуччі знімав драму «Партнер» (італ. Partner), кіноекспресіоністський фільм, дії якого пов'язані з заворушеннями 1968 року. Сампері зіграв у фільмі одного зі студентів, а також дав частину грошей на виробництво стрічки. Того ж року Сальваторе розпочав свою власну кар'єру режисера та сценариста фільмом «Дякую, тітонько» (італ. Grazie zia). Ця стрічка сатирична, точніше похмура історія демократичного суспільства й стосунків між племінником і тіткою, в якій секс сочиться в кожному погляді та жесті. Тітку Лею зіграла Ліза Гастоні, а племінника — Лу Кастель[en].[1] Кінокартина «Дякую, тітонько» — стала одним з перших еротичних фільмів італійського кінематографа після послаблення цензури й першим успіхом в кар'єрі Сампері.

 
Сампері та Карла Гравіна під час зйомок «Серце матері»[it], 1969 рік

Перші фільми Сампері, зокрема «Серце матері»[it] (італ. Cuore di mamma) 1969 року та «Заріжте відгодоване теля і запечіть його»[it] (італ. Uccidete il vitello grasso e arrostitelo) 1970 року, мали сильний політичний підтекст, але не мали особливого успіху. Сам Сальваторе сказав про «Серце матері»:[1]

  Я не знаю, чому я знімаю фільми, це для мене просто природньо. І я не хотів нічого певного казати цим фільмом. Мені це подобається, і це все.  
 
Зйомки «Покоївки»[it]. Французька акторка Флоранс Герен[fr] і Сампері. 1986 рік

До еротичної теми режисер повернувся у 1973 році, коли Лаура Антонеллі зіграла роль спокусливої ​​економки у фільмі «Підступність» (італ. Malizia). Цей фільм, дія якого відбувається у 1950 році на сонячній Сицилії, є, мабуть, найвідомішим фільмом Сампері. Він не тільки мав фінансовий успіх, але й прославив Лауру Антонеллі як одну з секс-символів 1970-х років. Через рік він знову зняв тих же акторів у фільмі «Коханці та інші родичі»[it] з Лаурою Антонеллі й Алессандро Момо[it], як і в «Підступності» в головних ролях. Однак, цей фільм не досяг такої популярності, можливо, через більшу кількість еротизму та вульгарність.[1]

У 1977 році Сальваторе зняв еротичну драму про сексуальність дітей і підлітків «Нене» (італ. Nenè), яка є найвідомішим фільмом за участі «Лоліти італійського кіно», Леонори Фані. Різноманітні еротичні сюжети продовжувалися в кар'єрі Сампері і в майбутньому. Зокрема, комедія «Лакриця»[it] (італ. Liquirizia) 1981 року отримала значне визнання та гарні відгуки кінокритиків.[1]

Найбільший успіх у Сальваторе мали фільми, налаштовані на еротику, серед них був також фільм «Фотографуючи Патрицію»[it] (італ. Fotografando Patrizia) 1984 року з Монікою Гуерріторе в головній ролі Патриції Віані. Кіно, схоже на «Підступність» чи «Коханці та інші родичі», цього разу розповідало про кохання сестри та брата та одну з найбільш табуйованих тем суспільства — інцест.[1]

У 1991 році відбулося повернення «Підступності» під назвою «Підступність 2000»[it] (італ. Malizia 2mila) знову з Антонеллі в головній ролі. Однак фільм не приніс бажаного успіху й став останньою повнометражною кінокартиною Сальваторе. Деякий час режисер знімав стрічки тільки для телебачення, та й то, після тривалої перерви. У 2004 році це був мінісеріал «Мадам»[it] (італ. Madame), а у 2008 році «Кров і троянда»[it] (італ. Il sangue e la rosa). Він попрощався зі світом серіалом «Честь і повага»[it] (італ. L'onore e il rispetto), перша частина якого вийшла в ефір у 2006 році, друга лише у 2009 році, вже після смерті Сальваторе. Режисерську роботу завершив Луїджі Парізі[de], який також підготував третє продовження 2012 року. Сальваторе Сампері помер у Римі 4 березня 2009 року у віці 64 років.[1]

Фільмографія ред.

Лаура Антонеллі в образі економки
Піно Карузо[it] та Сампері під час зйомок
«Нене», 1977 рік
Сальваторе Сампері та Леонора Фані
Українські назви фільмів у таблиці подано шляхом перекладу оригінальних назв.[2]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1968 ф Дякую, тітонько Grazie zia режисер, сценарист
1969 ф Серце матері[it] Cuore di mamma режисер, сценарист
1970 ф Заріжте відгодоване теля і запечіть його[it] Uccidete il vitello grasso e arrostitelo режисер, сценарист
1971 ф Вугрі на 300 мільйонів доларів[it] Un'anguilla da 300 milioni режисер, сценарист
1971 ф Рівнодення Equinozio сценарист
1972 ф Блаженні та багаті[it] Beati i ricchi режисер, сценарист
1973 ф Підступність Malizia режисер, сценарист
1974 ф Коханці та інші родичі[it] Peccato veniale режисер, сценарист
1974 ф Розчарування La sbandata режисер, сценарист, продюсер
1976 ф Скандал[it] Scandalo режисер
1976 ф Штурмтруппен[it] Sturmtruppen режисер
1977 ф Нене Nenè режисер, сценарист
1978 ф Ернесто[it] Ernesto режисер, сценарист
1979 ф Лакриця[it] Liquirizia режисер, сценарист
1980 ф Кохання у вагоні першого класу[it] Un amore in prima classe режисер, сценарист
1981 ф Цнотлива та чиста[it] Casta e pura режисер
1982 ф Штурмтруппен 2 — Всі на фронт[it] Sturmtruppen 2 — Tutti al fronte режисер
1983 ф Вперед до успіху[it] Vai alla grande режисер
1984 ф Фотографуючи Патрицію[it] Fotografando Patrizia режисер, сценарист
1986 ф Покоївка[it] фр. La Bonne режисер, сценарист
1991 ф Підступність 2000[it] Malizia 2mila режисер, сценарист
1993 с Де ти був тієї ночі[it] Dov'eri quella notte режисер
2004 с Мадам[it] Madame режисер
2006 с Честь і повага[it] L'onore e il rispetto режисер
2008 с Кров і троянда[it] Il sangue e la rosa режисер
2009 с Честь і повага — Частина друга[it] L'onore e il rispetto — Parte seconda режисер

Примітки ред.

  1. а б в г д е ж Petr "Hennes" Hennebichler. Salvatore Samperi. Česko-Slovenská filmová databáze[sk] (чес.). Процитовано 9 травня 2023.
  2. Сальваторе Сампері на сайті IMDb (англ.)

Джерела ред.