Савченко Яків Федорович

Яків Федорович Савченко (*23 жовтня 1913(19131023), с. Івот нині Шосткинського району Сумської області — †26 вересня 1984, Бійськ, Алтайський край) — український радянський хімік, заслужений діяч науки і техніки РРФСР, кандидат технічних наук, організатор виробництва твердого ракетного палива для МБР.

Савченко Яків Федорович
Народився 23 жовтня 1913(1913-10-23)
Івот, Івотська волость, Новгород-Сіверський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер 26 вересня 1984(1984-09-26) (70 років)
Бійськ, Алтайський край, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність хімік
Науковий ступінь кандидат технічних наук (1967)
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці — 1971 Герой Соціалістичної Праці — 1983
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Червоної Зірки Орден «Знак Пошани»
Ленінська премія
Заслужений діяч науки та техніки РРФСР
Заслужений діяч науки та техніки РРФСР

Двічі Герой Соціалістичної Праці (1971, 1983). Лауреат Ленінської премії (1976).

Біографія ред.

Яків Савченко народився 1913 року в селі Івот на Шосткінщині.

Закінчив Шосткінський хімічний технікум. Трудову діяльність розпочав в ОКБ заводу імені Я. Свердлова, де пройшов шлях від техніка до заступника директора.

З 1949 року — директор Павлоградського хімічного заводу. З 1954 по 1959 роки — директор великого боєприпасного заводу. З 1959 року — директор новостворюваного багатопрофільного оборонного інституту в місті Бійську, пізніше — генеральний директор й головний конструктор НВО «Алтай».

Яків Федорович Савченко з 1959 по 1984 роки був директором Алтайського науково-дослідного інституту хімічних технологій (АНІІХТ, нині Федеральний науково-виробничий центр «Алтай»). Під його керівництвом відбувалося становлення підприємства. За короткий термін він забезпечив створення сучасної науково-виробничої бази, формування колективу, виконання ряду найважливіших урядових завдань.

Савченко був ініціатором та куратором будівництва в Бійську низки спортивних і культурних об'єктів: спортивного комплексу «Зоря», освітленої лижної траси в лісопарковій зоні кварталу АБ, водного стадіону (будівництво якого у зв'язку зі смертю самого Якова Федоровича було перервано), будинку дитячої технічної творчості (в даний час носить ім'я Я. І. Савченка), пам'ятника Герману Титову.

Помер 1984 року.

Нагороди та Звання ред.

Діяльність Якова Савченка було відзначено багатьма нагородами:

Пам'ять ред.

На батьківщині Савченка та на площі, поруч з будівлею адміністрації Бійська, йому встановлені погруддя.

Посилання ред.