Відкрити головне меню

Са́вченко І́гор Васи́льович; (нар. 17 лютого 1966, місто Сміла, Черкаської області) — колишній народний депутат ВР України, обраний від БЮТ, після приходу до влади президента Віктора Януковича 2010 року — член пропрезидентської коаліції, у подальшому член парламентської фракції Партії регіонів. Член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з 12.2007), голова підкомітету з питань парламентського контролю за дотриманням прав людини в діяльності правоохоронних органів та роботи з заявами і зверненнями громадян (з 01.2008).

Савченко Ігор Васильович
Народився 17 лютого 1966(1966-02-17) (53 роки)
Сміла
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Alma mater Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Посада Народний депутат України[1]
Партія Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»
Нагороди
Заслужений працівник промисловості України

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 17 лютого 1966 р. в м. Сміла Черкаської області в сім'ї військовослужбовця.

1984 р. — 1986 рр. — проходив дійсну строкову службу у Збройних силах СРСР у Львівському військовому окрузі.

Має дві вищі освіти: 1986 — 1992 рр. — Черкаський державний педагогічний інститут, спеціальність: «фізичне виховання»; 2002 — 2005 рр. — Черкаський державний технологічний університет, спеціальність: «Фінанси», кваліфікація: «бакалавр з економіки та підприємництва».

1993 — 1998 рр. — директор ПП «СІВ Автокомерс» у м. Сміла.

1998 — 2003 рр. — директор ТОВ «Меблі ЛІВС» (м. Сміла).

2003 — 2005 рр. — заступник керівника Державного управління справами. Отримав ІІІ ранг державного службовця.

2006 р. — директор ТОВ «Центр-інвестбуд», генеральний директор КП «Інститут земельних відносин Київської області».

Народний депутат України 6-го скликання 11.2007-12.2012 від Блоку Юлії Тимошенко, № 137 в списку. На час виборів: генеральний директор КП «Інститут земельних відносин Київської області», безпартійний.

ДіяльністьРедагувати

27 квітня 2010 року голосував за ратифікацію угоди Януковича — Медведєва, тобто за продовження перебування ЧФ Росії на території України до 2042р.

10 серпня 2012 року у другому читанні проголосував за Закон України «Про засади державної мовної політики», який суперечить Конституції України, не має фінансово-економічного обґрунтування і спрямований на знищення української мови[2][3]. Закон було прийнято із порушеннями регламенту[4][5].

НагородиРедагувати

У 2003 році за буцімто значний особистий внесок у соціально-економічний і культурний розвиток України отримав почесне звання «Заслужений працівник промисловості України».

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати