Савушкін, який не вірив у чудеса
«Савушкін, який не вірив у чудеса» (оригінальна назва рос. «Савушкин, который не верил в чудеса») — російськомовний мультиплікаційний фільм 1983 року киностудії «Київнаукфільм»; режисера Олени Баринової за мотивами оповідання Владлена Бахнова «Савушкін, який нікому не вірив»[1]. Близько половини мультфільму є тотальною мультиплікацією.
Савушкін, який не вірив у чудеса | |
|---|---|
| Вид | мальований |
| Режисер | Олена Баринова |
| Сценарист | Олена Баринова |
| Оператор | Анатолій Гаврилов |
| Композитор | Володимир Бистряков |
| Кінокомпанія | Київська кіностудія науково-популярних фільмів |
| Тривалість | 9 хв. 55 сек |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1983 |
| IMDb | ID 6118550 |
Сюжет ред.
Економіст прибутково-видаткового відділу радянської установи Євген Савостьянович Савушкін зайнятий щоденною рутинною роботою. За межами своєї роботи він періодично стикається з казковими явищами та персонажами, не вірить у них, і з подивом, сарказмом та обуренням розповідає про це у своєму колективі. Але несподівано його зустрічі знаходять реальне та документальне продовження.
Спочатку Савушкін розповідає колегам, як він зустрів у приміському гаю жабу і відмовився цілувати на її прохання. В цей час колега вмикає телевізор, який розповідає, як невідому жабу поцілував зоотехнік Свирелькін, та перетворилася на красуню-принцесу, а Свирелькін зібрався з нею одружитися. Запізніла спроба Савушкіна під час відпустки власним коштом відшукати царівну-жабу не увінчалася успіхом.
Наступна зустріч була із Золотою рибкою, яку Савушкін виловив у приміському озері і в яку також не повірив, віднісши до зоомагазину. У магазині Рибку купив рибалка-пенсіонер Ваклушкін, який випустив на її прохання назад в озеро і отримав у нагороду покращену обстановку квартири та дружину, перетворену на красуню Софі Лорен. І знову запізніла спроба Савушкіна під час відпустки за свій рахунок відшукати Золоту рибку не мала успіху.
Вирішивши не прогавити казкову удачу, Савушкін, зустрівшись на порозі своєї квартири з Королем, віддав йому на його прохання «півцарства за коня!» особистий мотоцикл «Ява». Король, хвацько поїхавши на мотоциклі, зник. Невдовзі міліцією було знайдено в яру розбитий мотоцикл Савушкіна. Засмученому економістові, який остаточно зневірився в чудесах, несподівано зателефонував Король і запропонував отримати належні півцарства за коня-мотоцикл.
Творчий колектив ред.
| Автор сценарію | Олена Баринова |
| режисер | Олена Баринова |
| художник-постановник | Наталя Чернишова |
| композитор | Володимир Бистряков |
| оператор | Анатолій Гаврилов |
| звукооператор | Віктор Щиголь |
| художники-мультиплікатори | Олександр Лавров, Наталія Марченкова, В. Врублевський, І. Бородавко |
| ролі озвучили | Геннадій Кислюк, Лідія Яремчук, Давид Бабаєв, Мальвіна Швідлер, Аркадій Гашинський |
| асистенти | Р. Лумельська, С. Васильєва |
| художники | Т. Черні, О. Янковська |
| редактор | Світлана Куценко |
| директор картини | Іван Мазепа |
Нагороди ред.
- 1984 — XVII Всесоюзний кінофестиваль у Києві — Друга премія у розділі мультфільмів.[2]
Перевидання на DVD ред.
- У збірці «Три паньки». Дистриб'ютор: Майстер Тейп[3] .
Примітки ред.
- ↑ Савушкин, который никому не верил. Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 5 жовтня 2015.
- ↑ КИНО: Энциклопедический словарь, М. Советская энциклопедия, 1987, с. 538—539
- ↑ Мультфильм. Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 6 травня 2012.