Баринова Олена Петрівна
Олена Петрівна Баринова (Барінова-Нечаєва; нар. 1952, Черняховськ, Калінінградська область, РРФСР, СРСР) — радянська мультиплікаторка і режисерка, театральна художниця.
| Баринова Олена Петрівна | |
|---|---|
| Дата народження | 13 січня 1952 (72 роки) |
| Місце народження | Черняховськ, СРСР |
| Громадянство |
 СРСР Росія |
| Alma mater | Російський державний інститут сценічних мистецтв і Всеросійський державний інститут кінематографії |
| Професія | аніматорка, кінорежисерка, сценаристка |
| Заклад | Київська кіностудія науково-популярних фільмів |
| IMDb | ID 7111291 |
Біографія ред.
Олена Баринова народилася 13 січня 1952 року в Черняховську (Калінінградська область). Навчалася (1969—71) у Ленінградському державному інституті театру, музики та кінематографії (на факультеті театральних художників)
У 1976 році закінчила режисерський факультет ВДІКу. Працювала на студіях «Київнаукфільм» (1976-84) та «Союзмультфільм» (1985—96).
Мультфільми поставлені в жанрі казок, нерідко з елементами сатири-гротеску (найбільш відомий — «Савушкін, який не вірив у чудеса») або пародії (у мультфільмі «Золоте курча» обігрується ряд елементів з «Осіннього марафону»). Керівник дитячої студії «Школа анімаційного мистецтва» з 1996 року.
З 2005 року — кураторка факультету художників-аніматорів Коледжу кіно, ТБ та мультимедіа при ВДІКу.
У 2008 році почала знімати продовження серії мультфільмів «Троє з Простоквашино»[1], але в 2009 р. проект було зупинено через брак фінансування[2]. Надалі продовження («Весна в Простоквашино» 2010 р., серіал «Простоквашино» 2018 р.) були зняті іншими режисерами.
Була одружена з російським кінорежисером Леонідом Нечаєвим, розлучилася.
Нагороди та призи ред.
- «Хто отримає ананас?»:
- «Пиріг зі сміяницею» — 1980 — ВКФ «Молодість-80» у Києві, Гран-прі;
- «Золоте курча»:
- «Савушкін, який не вірив у чудеса»:
Фільмографія ред.
Режисер-постановник мультфільмів:
- «Хто отримає ананас?» (1978)
- «Пиріг зі сміяницею» (1980)
- «Золоте курча» (1981)
- «Ба-бу-сю!» (1982)
- «Савушкін, який не вірив у чудеса» (1983)
- «Твій люблячий друг» (1984)
- «Три новели» (1986)
Сценарист:
- «Савушкін, який не вірив у чудеса» (1983)
- «Пітер Пен» (1987)
Примітки ред.
- ↑ Через 30 років мультфільм "Простоквашино" матиме продовження. УНІАН. 17 липня 2008. Архів оригіналу за 30 вересня 2014. Процитовано 27 січня 2023.
- ↑ https://www.mk.ru/culture/article/2009/09/03/345074-bez-nashego-prostokvashino.html
- ↑ Сергей Капков. Энциклопедия отечественной мультипликации. — М. : Алгоритм, 2006. — 816 с. — 3000 прим. — ISBN 5-9265-0319-4. Стр. 95-96.