Гашинський Аркадій Євгенович
Гашинський Аркадій Євгенович (нар. 29 липня 1920, Мелітополь — 13 грудня 1991, Київ) — український радянський актор театру і кіно, театральний педагог. Народний артист СРСР (1971).
| Аркадій Євгенович Гашинський | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 29 липня 1920 Мелітополь, Олександрівська губернія, Українська СРР[1] | |||
| Помер | 13 грудня 1991 (71 рік) Київ, Україна | |||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Громадянство |  СРСР | |||
| Діяльність | актор, театральний педагог | |||
| Alma mater | Російський університет театрального мистецтва | |||
| Заклад | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
| Роки діяльності | з 1945 | |||
| Дружина | Гашинська Валентина Макарівна | |||
| IMDb | ID 0309106 | |||
| Нагороди та премії | ||||
  | ||||
|
| ||||
Життєпис
ред.
Народився 20 липня 1920 року в Мелітополі. Під час радянсько-німецької війни — учасник фронтової театральної бригади 1-го Українського фронту. У 1945 році закінчив Державний інститут театрального мистецтва імені Анатолія Луначарського в Москві.
У 1948–1990 роках працював у Київському українському драматичному театрі імені Івана Франка, у 1969–1975 роках — викладач його студії. З 1980 року — викладач Київського театрального інституту.
Жив у Києві. Помер 13 грудня 1991 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).
Творчість
ред.Ролі в театрі:
- Хома («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» Старицького);
- Ярослав Мудрий (однойменна драматична поема Кочерги);
- Лаврін Запорожець («Незабутнє» — інсценізація за творами Довженка);
- Гроза («Сторінка щоденника» Корнійчука);
- Мастаков («Старик» Горького);
- Дервіш («У ніч місячного затемнення» Каріма);
- Креонт («Антігона» Софокла);
- Макбет («Макбет» Шекспіра).
Фільмографія:
- «Іван Франко» (1956)
- «300 років тому…» (1956)
- «Кров людська — не водиця» (1960)
- «Дмитро Горицвіт» (1961)
- «Срібний тренер» (1963)
- «Люди не все знають» (1963)
- «Поштовий роман» (1969)
- «Лиха доля» (1969)
- «Для домашнього вогнища» (1970)
- «Рим, 17...» (1972)
- «Як гартувалася сталь» (1972)
- «Новосілля» (1973)
- «Багаття на снігу» (1973)
- «Народжена революцією» (1974)
- «Діаманти для диктатури пролетаріату» (1975)
- «Червоне поле» (1980, Петро Іванович)
- «Стратити не представляється можливим» (1982) та ін.
Озвучування мультфільмів:
- «Пригоди коваля Вакули» (1977, читає тест)
- «Люлька миру» (1979, читає вірші)
- «Золоторогий олень» (1979, читає тест)
- «Дощику, дощику, припусти!» (1982)
- «Весілля Свічки» (1982)
- «Савушкін, який не вірив у чудеса» (1983)
- «Джордано Бруно» (1984)
Література
ред.- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Кумок В. Н, Воловник С. В. Евреи Мелитополя". Т. 1. — Мелитополь: ООО «Издательский дом МГТ», 2012, с. 648—649.
Посилання
ред.- Гашинський Аркадій Євгенович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Фільмографія на kino-teatr.ru [Архівовано 15 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Гашинский Аркадий Евгеньевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.