Відкрити головне меню

Віталій Антонович Савельєв (рос. Виталий Антонович Савельев, нар. 19 липня 1937, Сталінопом. 6 грудня, 2015[1], Донецьк) — радянський футболіст, що грав на позиції нападника. Безпосередній учасник у здобутті двох перших трофеїв в історії донецького «Шахтаря».

Ф
Віталій Савельєв
Особові дані
Повне ім'я Віталій Антонович
Савельєв
Народження 19 липня 1937(1937-07-19)
  Сталіно, Українська РСР
Смерть 6 грудня 2015(2015-12-06) (78 років)
  Донецьк, Україна
Громадянство СРСР, Україна
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1956 «Шахтар» (С)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1958—1959 СРСР «Локомотив» (С) 21 (17)
1959—1964 СРСР «Шахтар» (Д) 95 (26)
1965 СРСР «Дніпро» (Дніпроп.) 28 (1)
1966 СРСР «Трактор» (В) 7 (1)
1966—1972 СРСР «Шахтар» (Горлівка) 133+ (45)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1970—1973 СРСР «Шахтар» (Горлівка) (трен.)
Звання, нагороди
Нагороди
Орден «За заслуги» III ступеня
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єраРедагувати

Народився і виріс в селищі рудника «Проведанц». Грав за різні команди селища. У 1954 році була організована команда «Шахтар» (Будьонівка), за яку розпочав виступати Віталій. У 1956 році потрапив у сталінський «Шахтар», але за команду майстрів так і не зіграв і повернувся назад у Будьонівку. Пізніше молодого нападника запросили в сталінський «Локомотив».

З «Локомотива» перейшов у сталінський «Шахтар», за який провів свої кращі роки кар'єри. У 1961 і 1962 роках допоміг команді завоювати Кубок СРСР, грав у фіналі проти команди «Знамя труда» з Орєхо-Зуєво.

У 1962 році зіграв 1 неофіційний матч у футболці олімпійської збірної СРСР.

У тому ж 1963 році отримав травму меніска, але операція пройшла невдало й Віталій не зміг швидко відновитися. Після реабілітації захищав кольори команд другого дивізіону: дніпропетровського «Дніпра» і волгоградського «Трактора».

Потім повернувся на батьківщину, працював на заводі «Автоскло» в Костянтинівці. Грав за ветеранів, звідки був запрошений у горлівський «Шахтар», в складі якого в 1972 році й завершив кар'єру[2].

Тренерська діяльністьРедагувати

З 1970 року став помічником старшого тренера команди Михайла Калініна[3] і продовжував виступати на футбольному полі. Також, до 1992 року тренував відомчу команду «Шахтобудівник» (Донецьк)[4].

6 грудня 2015 року в віці 79 років помер у Донецьку[5].

ДосягненняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Пішов з життя Віталій Савельєв (ru). Офіційний сайт ФК «Шахтар» (Донецьк). 2015-12-07. Процитовано 2015-12-07. 
  2. Віталій Савельєв: «Молодий був. Поліз в амбіції ... » (ru). Офіційний сайт ФК «Шахтар» (Донецьк). Процитовано 2014-07-01. 
  3. Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
  4. Кравченко-старший: «Підкати навчився робити за дві хвилини» / Футбольний Клуб
  5. Пішов із життя Віталій Савельєв - UA-Футбол
  6. Умовно, у фіналі на грав (див.: Клуб Казимира Піонтковського). На попередніх етапах провів 4 матчі (1 гол).
  7. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1096/2011 – Офiцiйне представництво Президента України

ПосиланняРедагувати