Річард I Левове Серце
Рі́чард I Ле́вове Се́рце (англ. Richard the Lionheart; 8 вересня 1157 — 6 квітня 1199) — англійський король (з 1189 року) з династії Плантагенетів. Сучасники називали Річарда «Так-і-Ні» — нібито за те, що він часто змінював свою думку[1]. Правив під титулом «король англійців, герцог норманів і аквітанців, граф Анжу». Його вважають національним героєм Англії[2].
| Річард I Левове Серце англ. Richard the Lionheart фр. Richard Cœur de Lion | |
|---|---|
| Dei Gratia Rex Angliae, Dominus Hiberniae, Dux Normanniae, et Dux Aquitaniae | |
 Річард I Левове Серце, картина Меррі-Жозеф Блонделя | |
| Король Англії | |
| Правління | 1189-1199 |
| Коронація | 3 вересня 1189 |
| Попередник | Генріх II Короткий Плащ |
| Наступник | Іоанн I Безземельний |
| Інші титули |
Лорд Ірландії Герцог Нормандії Граф Анжуйський Герцог Аквітанії |
| Біографічні дані | |
| Імена | Річард Плантагенет |
| Релігія | католицтво |
| Народження |
8 вересня 1157 Оксфорд |
| Смерть |
6 квітня 1199 (41 рік) Шалю гангрена |
| Поховання | |
| Дружина | Беренгарія Наваррська |
| Діти | Філіпп де Коньяк[en] |
| Династія | Плантагенети |
| Батько | Генріх II Короткий Плащ |
| Мати | Елеонора Аквітанська |
.svg) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
БіографіяРедагувати
Провів увесь час свого правління (крім 6 місяців) за кордоном.
Третій син Генріха ІІ, проти якого двічі піднімав повстання.
Під час Третього хрестового походу здобув перемоги на Кіпрі, біля сирійської фортеці Акри, Арзуфа та Аскалона (над Салах ад-Діном), але не дивлячись на дві спроби, йому не вдалося взяти Єрусалим. Перед поверненням в Європу уклав із Салах ад-Діном Яффську угоду про трирічне перемир'я і безпрешкодий доступ неозброєних християнських паломників та торгівців до Єрусалиму.
На зворотному шляху до батьківщини потрапив у підступний полон до герцога Австрії Леопольда V, з яким мав до цього тривалий конфлікт. Леопольд V передав Річарда імператорові Генріху VI. Річард був його в'язнем, доки за нього не було отримано викуп у 150 тисяч марок.
Ненадовго повернувся до Англії, де замість нього правив його брат Іоанн Безземельний.
Останні роки провів на війні у Франції, де при облозі замку Шалю-Шаброль[en] був поранений в шию арбалетним болтом французьким лицарем П'єром Базілем та помер від гангрени 6 квітня 1199 року.
ТрубадурРедагувати
Збереглися два віршовані твори, які написав Річард: кансона, складена в полоні у Генріха VI, і сірвента, звернена до Гі, графа Овернського та до Дофіна Овернського[fr], до графа Клермон і Монферра з докорами у відсутності підтримки у війні проти Філіппа-Августа (1194). Сірвента написана пуатевінським діалектом давньофранцузької мови. Крім того неодноразово Річард, як політичний противник, згадується в творах Бертрана де Борна, i як доблесний та чесний лицар у творі Вальтера Скотта «Айвенго»[3].
ГербРедагувати
Коли Річард зійшов на престол у 1189, він встановив за герб двох жовтих левів на червоному тлі, але у 1198 змінив офіційний королівський штандарт додавши третього.
РодовідРедагувати
Сімейне життяРедагувати
З 12 років був заручений з Алісою (Адель, Алделаїдою, Алікс) Французькою[en], донькою Людовика VII, короля Франції. За тодішнім звичаєм наречена виховувалася у сім'ї нареченого. Цей шлюб ніколи не був укладений, незважаючи на тиск французької сторони. Середньовічні літописці свідчать про те, що Генріх II, батько Річарда, звабив Алісу, нібито у них була позашлюбна дитина. Заручини були розірвані вже після смерті Генріха II — у 1191 році.
12 травня 1191 року Річард під час Хрестового походу одружився з Беренгарією Наваррською на Кіпрі. Шлюб був бездітним.
Відомий один бастард Річарда — Філіпп де Коньяк, народжений, начебто, близько 1180 р. від невідомої матері. Батько опікувався сином, одружив його з багатою спадкоємицею. Є дві згадки про позашлюбного сина Річарда Левове Серце. Роджер Ховеденський пише про те, що Філіп, незаконнонароджений син короля Річарда Англійського, вбив віконта Адемара V Лиможского, якому належав замок Шалю-Шаброль, при облозі якого Річарда було вбито. Так він помстився за смерть батька. Ще одна згадка про Філіпа зустрічається в указах англійського королівства 1201 року. Король Іоанн Безземельний пожалував «А Філіппу, сину короля Річарда, одну марку як подарунок». Інших згадок про Філіпа немає. Вважають, що він помер приблизно на початку XIII століття.
ПриміткиРедагувати
- ↑ Gillingham, John, 'Richard the Lionheart', p. 243, Weidenfeld and Nicolson 1978 (англ.)
- ↑ Seal, Graham. Encyclopedia of Folk Heroes. ABC-CLIO, 2001. 347 pages eBook ISBN 978-1576072165 (англ.)
- ↑ Песни трубадуров. Сост. А. Г. Наймана. М.: Наука, с.с. 218—230
ДжерелаРедагувати
- Addison, Charles (1842). The History of the Knights Templars, the Temple Church, and the Temple. London: Longman, Brown, Green, and Longmans. (англ.)
- Arnold, B (1999) [1985]. German Knighthood 1050–1300. Oxford: Clarendon Press. ISBN 0-19-821960-1. (англ.)
- Allen Brown, R (1976) [1954]. Allen Brown's English Castles. Woodbridge: The Boydell Press. ISBN 1-84383-069-8. (англ.)
- Brewer, Clifford (2000). The Death of Kings. London: Abson Books. ISBN 978-0-902920-99-6. (англ.)
- Cannon, John & Hargreaves, Anne (eds). Kings and Queens of Britain, Oxford University Press 2001, 2004, ISBN 0-19-860956-6. Richard I, by John Gillingham (англ.)
- Flori, Jean (1999). Richard the Lionheart: Knight and King. Translated by Jean Birrell. Edinburgh: Edinburgh University Press. ISBN 978-0-7486-2047-0. (англ.)
- Flori, Jean (1999). Richard Coeur de Lion: le roi-chevalier (French). Paris: Biographie Payot. ISBN 978-2-228-89272-8. (фр.)
- Gillingham, John (1979). Richard the Lionheart. New York: Times Books. ISBN 0-8129-0802-3. (англ.)
- Gillingham, John (1989). Richard the Lionheart. Butler and Tanner Ltd. (англ.)
- Gillingham, John (1994). Richard Coeur De Lion: Kingship, Chivalry And War In The Twelfth Century. London. (англ.)
- Gillingham, John (2002) [1999]. Richard I. London: Yale University Press. ISBN 0-300-09404-3. (англ.)
- Gillingham, John (2004). Richard I (1157–1199), king of England. Oxford Dictionary of National Biography. Процитовано 22 грудня 2009. (англ.)
- Graetz, H. Bella Löwy; Bloch, Philipp (1902). History of the Jews. Jewish Publication Society of America. (англ.)
- Harvey, John (1948). The Plantagenets. Fontana/Collins. ISBN 0-00-632949-7. (англ.)
- Leese, Thelma Anna (1996). Royal: Issue of the Kings and Queens of Medieval England, 1066–1399. Heritage Books Inc. ISBN 978-0-7884-0525-9. (англ.)
- Longford, Elizabeth (1989). The Oxford Book of Royal Anecdotes. Oxford University Press. ISBN 0-19-214153-8. (англ.)(англ.)
- Maalouf, Amin (1984). L'impossible rencontre. У J'ai lu. Les Croisades vues par les Arabes (French) (XI, part V). с. 318. ISBN 2-290-11916-4. (фр.)
- Madden, Thomas F. (2005). Crusades: The Illustrated History (вид. annotated, illustrated). University of Michigan Press. ISBN 0-472-03127-9. (англ.)
- Martin, Nicole (18 березня 2008). Richard I slept with French king 'but not gay'. The Daily Telegraph. с. 11. See also Bed-heads of state. The Daily Telegraph. 18 березня 2008. с. 25. (англ.)
- McNeill, Tom (1992). English Heritage Book of Castles. London: English Heritage and B. T. Batsford. ISBN 0-7134-7025-9. (англ.)
- Oman, Charles (1991) [1924]. A History of the Art of War in the Middle Ages, Volume Two: 1278–1485 AD. Greenhill Books. (англ.)
- Packard, Sydney (1922). King John and the Norman Church. The Harvard Theological Review (Cambridge University Press) 15 (1): 15–40. doi:10.1017/s0017816000001383. (англ.)
- Prestwich, J.O. (2004) The Place of War in English History, 1066—1214. Boydell Press. (англ.)
- Purser, Toby (2004). Medieval England 1042–1228 (вид. illustrated). Heinemann. ISBN 0-435-32760-7. (англ.)
- Ralph of Coggeshall, Chronicon Anglicanum (лат.)
- Roger of Hoveden; Riley, Henry T. (translator) (1853). The annals of Roger de Hoveden: comprising The history of England and of other countries of Europe from A.D. 732 to A.D. 1201 2. London: H.G. Bohn. (англ.)
- Roger of Hoveden, Gesta Regis Henrici II & Gesta Regis Ricardi Benedicti Abbatis, ed. William Stubbs, 2 vols, (London, 1867), available at Gallica (лат.)
- Roger of Hoveden, Chronica Magistri Rogeri de Houedene, ed. William Stubbs, 4 vols, (London, 1868–71), available at Gallica. (лат.)
- Stafford, P., Nelson, J.L and Martindale, J. (2002) Law, Laity and Solidarities. Manchester University Press. (англ.)
- Turner, Ralph (1997). Richard Lionheart and English Episcopal Elections. Albion: A Quarterly Journal Concerned with British Studies (The North American Conference on British Studies) 29 (1): 1–13. doi:10.2307/4051592. (англ.)
- Turner, Ralph V.; Heiser, Richard R (2000). The Reign of Richard Lionheart, Ruler of the Angevin empire, 1189–1199. Harlow: Longman. ISBN 0-582-25659-3. (англ.)
