Вікіпедія

Річард М. Вайнер

німецький фізик

Річард М. Вайнер (6 лютого 1930 — 13 серпня 2020[2]) — професор теоретичної фізики в Марбурзькому університеті (Марбург, Німеччина) та співробітник Laboratoire de Physique Théorique в Університеті Париж XI (Орсе, Франція).

Річард М. Вайнер
нім. Richard M. Weiner
Народився6 лютого 1930(1930-02-06)[1]
Чернівці, Румунське королівство
Помер13 серпня 2020(2020-08-13) (90 років)
Країна Німеччина
 Румунія
Діяльністьфізик, викладач університету, письменник
Alma materБухарестський університет
ЗакладМарбурзький університет

Життєпис

ред.

Народився 1930 року в місті Черновіц у Румунському королівстві (нині Чернівці, Україна). Вижив у Чернівецькому гетто.

1958 року в Бухарестському університеті здобув ступінь доктора філософії з фізики, а від 1951 до 1968 року працював науковим співробітником Інституту фізики Румунської академії наук. Через намір залишити румунський комуністичний режим його понизили і відмовили у виїзній візі, він став одним із перших відмовників Центральної та Східної Європи. Втеча Вайнера 1969 року з комуністичної Румунії та приєднання до CERN потрапили на перші шпальти в ЗМІ[3].

Робота

ред.

Річард Вайнер передбачив ізомерний зсув[en][4][5][6], який знайшов широке застосування в багатьох галузях фізики[7][8]. Також передбачив ефект гарячої точки в субатомній фізиці[en][9] і зробив внесок у теорію кореляцій Бозе — Ейнштейна[en], став автором єдиного підручника з кореляцій Бозе — Ейнштейна[10]. Був ініціатором та співорганізатором серії зустрічей LESIP[11][12]. Опублікував книгу під назвою «Аналогії у фізиці та житті, наукова автобіографія» (англ. Analogies in Physics and Life, A scientific Autobiography)[3][13][14].

Керував докторськими дослідженнями Норберта Стелте, Міхаеля Плюмера, Удо Орніка, Фернандо Навари, Бернгарда Шлея та Неллі Арбекс, а також мав постдокторантів: Сібаджі Раху, Апостолоса Вурдаса, Фреда Поттага, Леоніда Разумова та інших.

Автор понад 180 публікацій у наукових журналах і книгах. Також опублікував науково-фантастичний роман німецькою мовою Das Miniatom-Projekt[15][16][17]. Дав декілька інтерв'ю, зокрема Frankfurter Rundschau[16], а також Hessischer Rundfunk[en] у серії Doppelkopf[en], присвяченій відомим особистостям[18].

Бібліографія

ред.

Автор

ред.
  • R. M. Weiner (2000). Introduction to Bose–Einstein Correlations and Subatomic Interferometry. John Wiley & Sons.
  • Richard M. Weiner (2006). Das Miniatom-Projekt. LiteraturWissenschaft.de. ISBN 3-936134-14-6.
  • R. M. Weiner (2008). Analogies in Physics and Life, A Scientific Autobiography. World Scientific. ISBN 978-981-270-470-2.
  • R. M. Weiner (2010). The Miniatom Project. CreateSpace. ISBN 978-1451501728.
  • Richard M. Weiner (2014). Aufstand der Denkcomputer. Verlag LiteraturWissenschaft.de. ISBN 978-3-936134-41-4.
  • Richard. M. Weiner (2016). Rise of the Thinking Computers: A science fantasy. CreateSpace Independent Publishing Platform. ISBN 9781535095761.

Редактор

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #131949748 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Nachricht in der Oberhessischen Presse Marburg vom 30. August 2020; Seite seines Verlags
  3. ↑ а б Richard M. Weiner (2008). Analogies in Physics and Life, A Scientific Autobiography. World Scientific.
  4. ↑ R. M. Weiner (1956). Nuclear isomeric shift on spectral lines. Nuovo Cimento. 4 (6): 1587. Bibcode:1956NCim....4.1587W. doi:10.1007/bf02746390.
  5. ↑ R. M. Weiner (1959). Charge Distribution of Excited Isomeric Nuclei and Atomic Spectra (The Nuclear Isomeric Shift). Physical Review. 114 (1): 256. Bibcode:1959PhRv..114..256W. doi:10.1103/PhysRev.114.256. OSTI 4297429.
  6. ↑ R. M. Weiner (1958). Ядерная изомерия и атомные спектры. Журнал экспериментальной и теоретической физики[ru]. 35 (1): 284—286. перекладено в R. M. Weiner (1959). Nuclear Isomerism and Atomic Spectra (PDF). Журнал экспериментальной и теоретической физики[ru]. 8 (1): 196—197.
  7. ↑ D. A. Shirley (1961). Nuclear Applications of Isomeric Shifts. У D. H. Compton; A. H. Schoen (ред.). Proceedings of the International Conference on the Mössbauer Effect. Saclay: John Wiley & Sons. с. 258.
  8. ↑ S. L. Ruby (1978). G. K. Shenoy (ред.). Mössbauer Isomer Shifts. North Holland. с. 1.
  9. ↑ R. M. Weiner (1974). Asymmetry in Peripheral Production Processes. Physical Review Letters. 32 (11): 630. Bibcode:1974PhRvL..32..630W. doi:10.1103/PhysRevLett.32.630.
  10. ↑ R. M. Weiner (2000). Introduction to Bose–Einstein Correlations and Subatomic Interferometry. John Wiley & Sons. Bibcode:2000ibcs.book.....W.
  11. ↑ D. Scott; R. M. Weiner (1985). Local Equilibrium in Strong Interaction Physics (LESIP I). World Scientific. ISBN 9971-978-06-7.
  12. ↑ M. Plümer; S. Raha; R. M. Weiner (1990). Correlations and Multiparticle Production-CAMP, (LESIP IV). World Scientific. ISBN 981-02-0331-4.
  13. ↑ ASIN 981270471
  14. ↑ 禁煙治療薬｜あんしん通販マート.
  15. ↑ Richard M. Weiner (2007). Das Miniatom-Projekt (нім.).
  16. ↑ а б Frankfurter Rundschau, February 14, 2007.
  17. ↑ Neue Zürcher Zeitung, October 31, 2007.
  18. ↑ Doppelkopf

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Річард_М._Вайнер&oldid=42859106