Річард Валентинович Болеславський (пол. Ryszard Bolesławski, при народженні Річард Стржезницький (пол. Ryszard Srzednicki); 4 лютого 1889, Могилів-Подільський[4], Подільська губернія, Російська імперія — 17 січня 1937, Лос-Анджелес, США) — російський та американський актор польського походження, режисер театру і кіно, викладач акторської майстерності.

Річард Болеславський
пол. Ryszard Bolesławski
Зображення
Зображення
Дата народження 4 лютого 1889(1889-02-04)[1][2][…]
Місце народження Могилів-Подільський, Подільська губернія, Російська імперія
Дата смерті 17 січня 1937(1937-01-17)[1][2][…] (47 років)
Місце смерті Голлівуд, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Поховання Голгофа (цвинтар)
Громадянство  США
 Республіка Польща
Професія кінорежисер, актор, кіноактор, актор театру, театральний режисер
Нагороди

зірка на голлівудській Алеї слави[d]

IMDb ID 0092915
CMNS: Річард Болеславський у Вікісховищі

Життєпис ред.

Походження та навчання ред.

Болеслав Річард Стржезницький народився 1889 року в родині польського художника Валенти Стржезницького. Ім'я Річард Болеславський він взяв собі пізніше як театральний псевдонім. Після смерті батька родина переїхала до Одеси. Ще під час навчання у школі Річард виступав у аматорських спектаклях одеського «Польського вогню» («Ognisku Polskim») та російської трупи, потім у спектаклях російської пересувної трупи. Навчався у Новоросійському, а потім у Московському університетах.

Робота в Московському Художньому театрі ред.

 
Річард Болеславський та Сергій Сапунов у виставі «Бранд» (за Г. Ібсеном) Московського Художнього театру
 
Річард Болеславський у ролі Лаерта. Вистава «Гамлет», Московський Художній театр, 1912

З 1908 року — актор Московського художнього театру, в якому зіграв двадцять ролей. У 1909 році успішно дебютував у головній ролі Бєляєва у п'єсі Івана Тургенєва «Місяць у селі». У 1911 року — зіграв Льовку в п'єсі Семена Юшкевича «Miserere», Лаерта в «Гамлеті» Вільяма Шекспіра, в 1914 році — Фабриціо в «Господарі готелю» Карло Ґольдоні. Серед інших ролей — Пан Врублевський у «Братах Карамазових» за романом Федора Достоєвського (1910), адвокат Петрушин у «Живому трупі» Лева Толстого (1911), Аслак у «Пер Гюнті» Генріка Ібсена (1912), Альсід в «Шлюбі поневолі» Мольєра (1913), Барановський в «Осінніх скрипках» Іллі Сургучова.

Річард Болеславський — один із засновників та організаторів Першої студії МХТ, де поставив «Загибель „Надії“» Германа Хеєрманса (1913), «Каліки перехожі» Володимира Волькенштейна (1914). Одночасно зіграв Вільгельма у «Святі життя» Ґергарта Гауптмана (1913), сера Тобі в «Дванадцятій ночі» Шекспіра (1917).

Робота в кіно ред.

У 1914 році Річард Болеславський дебютував у кіно в ролі художника Воліна у фільмі Якова Протазанова Повз життя (Казка життя) та танцюриста у фільмі Танець вампіра. У 1915 році поставив свої перші фільми: Три зустрічі, Ти ще не вмієш любити, а згодом — Сім'я Поленових, Не розум, а пристрасть правлять світом та Будиночок на Волзі.

Перша світова війна ред.

У 1916 році пішов добровольцем на фронт, де у складі Першого уланського полку (Польського) перебував на фронті, був поранений. У 1918 році повернувся до студії. Пізніше він написав дві книги спогадів про цей час.

Робота в польських театрах та кіно ред.

У січні 1920 році переїхав до Польщі, де почав працювати у Великому театрі в Познані. Поставив у своєму оформленні «Потоп» Ю.-Х. Бергера. Потім вступив актором і режисером до варшавського Польського Театру, де поставив «Міщанина у дворянстві» Мольєра (разом із Л. Шиллером, 1920), «Романтиків» Е. Ростана (виконав роль Стафореля, 1920), «Милосердя» К. Ростворовського (1920), «Потоп» (виконав роль О'Ніла, 1920), «Рюї Блаз» В. Гюго (1921), «Кікі» Л.-Б. Пікара (1921).

У 1920 році Річард Болеславський поставив кілька короткометражних пропагандистських фільмів, спрямованих проти Радянської Росії, і на кіностудіях «Сфінкс» та «Оріантфільм» два великі художні фільми: Bohaterstwo Polskiego Skauta (Героїзм польського скауту) та Cud nad Wisłą (Чудо над Віслою).

У США ред.

Не отримавши постійного місця керівника Міського театру в Лодзі у травні 1921 року, Річард Болеславський виїхав з Польщі і незабаром приєднався до качаловської групи Художнього театру, що знаходилася в Празі. Восени 1922 року він приєднався до трупи МХТ під час гастролей у США і там залишився після її від'їзду до Москви.

У 1923 році заснував у Нью-Йорку American Laboratory Theatre (ALT). Спочатку він планував за три роки підготувати трупу акторів, з якої розпочати вистави репертуарного театру, але вистави почалися дещо раніше, через два роки. Тому цей театр складався з двох частин: діючого театру та школи при ньому, де готувалися актори, дотримуючись системи Станіславського. Окрім самого Болеславського ключовим педагогом ALT була актриса МХТ Марія Успенська. Програма навчання акторів включала в себе навчання танцю, балету, ритміці Далькрозу, фехтуванню, пантомімі, фонетиці, декламації та гриму. Також звертали на розвиток у акторів почуттів, уяви та пам'яті.

Поставив «Три мушкетери», «Приборкання норовливої», «Макбет», «Міракль». ALT діяв до 1930—1933 років, коли Болеславський переїхав до Голлівуду, щоб працювати в кіно. Приблизно в цей час він одружився з американською драматичною актрисою Нормою Друрі.

В ALT навчалися Лі Страсберг, Стелла Адлер та Гарольд Клурман, які стали засновниками відомого цілою плеядою зірок, що вийшли з нього, і лівою антикомерційною спрямованістю "Групового Театру» (en:Group Theatre (New York)[en]. Тому «Груповий театр» часто сприймається як продовження напряму «Лабораторного театру» Болеславського.

Річард Болеславський передчасно помер у Лос-Анджелесі лише за кілька тижнів до свого 48-го дня народження, 17 січня 1937 року.

Фільмографія ред.

  • 1915 — Ти ще не вмієш любити, в Росії
  • 1918 — Три зустрічі, в Росії
  • 1918 — Хліб, в Росії
  • 1920 — Героїзм польського скауту / Bohaterstwo Polskiego Skauta, у Польщі
  • 1920 — Чудо над Віслою / Cud nad Wisłą (The Miracle at the Vistula), у Польщі
  • 1929 — The Grand Parade, у США, Голлівуді
  • 1929 — Королева Келлі / Queen Kelly, з Еріхом фон Штрогеймом, в титрах не вказано
  • 1929 — The Last of the Lone Wolf
  • 1929 — Дівчина-скарб / Treasure Girl
  • 1929 — Веселий дипломат / The Gay Diplomat
  • 1929 — Woman Pursued
  • 1932 — Распутін та імператриця / Rasputin and the Empress
  • 1932 — Beauty for Sale
  • 1932 — Буря на заході сонця / Storm at Daybreak
  • 1932 — Побіжні коханці / Fugitive Lovers
  • 1933 — Краса на продаж / Beauty for Sale
  • 1934 — Голлівудська вечірка / Hollywood Party
  • 1934 — Чоловік у білому / Чоловік у білому / Men in White
  • 1934 — Таємниця містера Ікс / The Mystery of Mr. X
  • 1934 — Агент номер 13 / Operator 13
  • 1934 — Розмальована вуаль (The Painted Veil).
  • 1935 — Клайв Індійський / Clive of India
  • 1935 — Знедолені / Les Miserables / Les Misérables
  • 1935 — Метрополітен / Metropolitan
  • 1935 — Хлопчик О'Шонессі / O'Shaughnessy's Boy
  • 1935 — Сади Аллаха / The Garden of Allah
  • 1935 — Теодора божеволіє / Theodora Goes Wild
  • 1936 — Три хрещених батька / Three Godfathers
  • 1936 — Кінець місіс Чейні / The Last of Mrs. Cheyney

Літературна творчість ред.

Написав роман-спогад про бої польських уланів у Росії наприкінці першої світової війни (The Way of the Lancer 1932) та його продовження про час революції (Lances down, 1935).

1935 року видав книгу Acting: the first six lessons (Мистецтво актора, перші шість уроків), яка витримала кілька видань.

Ушанування пам'яті ред.

Вклад Річарда Болеславського в кінематограф був відзначений зіркою з його ім'ям на Голлівудській алеї слави. Номер його персональної Зірки — 7021.

Примітки ред.

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Internet Broadway Database — 2000.
  4. Marek Kulesza (2018), Ryszard Bolesławski // Encyklopedia teatru polskiego Архівна копія на сайті Wayback Machine. (польськ.). Автор визначив місце народження Річарда Болеславського на підставі двох відомих на даний момент копій свідоцтва про народження. Попередні припущення про те, що він народився в Дембовій горі під Плоцьком, були невірними

Література ред.

  • Литаврина Марина. Американская игра и «русский метод». Ричард Болеславский и его нью-йоркская студия: попытка интеграции // Документы и факты из истории отечественного театра XX века. Вып. 2 / Ред.-сост. В. В. Иванов. М.: «УРСС», 2000. С. 374—391.
  • Ричард Болеславский меж огней в Москве 1917-го. Главы из книги Р. В. Болеславского «Пики вниз: Меж огней в Москве» / Публ., вступит. статья, коммент. и перевод С. Д. Черкасского // Мнемозина. Документы и факты из истории отечественного театра XX века. Вып. 7 / Ред.-сост. В. В. Иванов. М.: Индрик, 2019. С. 93–196.

Посилання ред.