Відкрити головне меню

Про́тазанов Я́ків О́лександрович (рос. Протазанов Яков Алесандрович; 4 лютого (23 січня) 1881, Москва — 8 серпня 1945, Москва, РРФСР) — російський і радянський кінорежисер. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1935) і Узбецької РСР (1943).

Протазанов Яків Олександрович
Зображення
Дата народження 4 лютого 1881(1881-02-04)[1][2][…]
Місце народження Москва, Російська імперія[4]
Дата смерті 8 серпня 1945(1945-08-08)[4][5][6] (64 роки) або 9 серпня 1945(1945-08-09)[7] (64 роки)
Місце смерті Москва, СРСР[4]
Поховання
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія[8]
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР[9]
Alma mater Q4304393?
Професія кінорежисер, сценарист, актор
Нагороди

Заслужений діяч мистецтв РРФСР[d]

IMDb ID 0698839
Протазанов Яків Олександрович у Вікісховищі?

Народився 4 лютого 1881 року у Москві.

Закінчив Московське комерційне училище. Працвав в кіно з 1907 року, спочатку, як сценарист, апотім як режисер. Співробітничав з кінофірмою «Тіман і Рейнгардт».

Поставив фільми: «Відхід великого старця» (1912), «Які хороші, які свіжі були троянди» (1913), «Ключі щастя» (1913), «Ноктюрн Шопена» (1913), «Розтрощена ваза» (1913), де дебютував як художник-оформлювач і майстер по гриму І. Кавалерідзе.

Повернувшись 1923 року з еміграції, створив кінокартини: «Аеліта», «Сорок перший», «Дон Дієго і Пелагея», «Свято святого Йоргена» та багато інших.

Помер 8 серпня 1945 року у Москві.

ЛітератураРедагувати

  • Кино и время. Вьшуск 3-й. Режиссеры советского художественного кино. — М., 1963. — С. 216—218 (рос.);
  • Сценаристи советского художественного кино. — М., 1972. — С. 288 (рос.);
  • Кино: Энциклопедический словарь. — М., 1987. — С. 337—338 (рос.);
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 617 (рос.);
  • Иллюстрированный Энциклопедический словарь. — М., 2000. — С. 1000 (рос.).

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати