Рут Рубін

канадсько-американська фольклористка, співачка, поетеса і дослідниця культури та музики їдиш

Рут Рубін (англ. Ruth Rubin; нар. 1 вересня 1906, Монреаль або Хотин — пом. 11 червня 2000, Мемаронек) — канадсько-американська фольклористка, співачка, поетеса і дослідниця культури та музики їдиш.

Рут Рубін
Народилася 1 вересня 1906(1906-09-01)[3][1]
Хотин, Бессарабська губернія, Російська імперія або Монреаль[1]
Померла 11 червня 2000(2000-06-11)[1][2] (93 роки)
Мемаронек, Вестчестер, Нью-Йорк, США[1]
Країна  США
 Канада
Діяльність музикознавиця, поетка, співачка, фольклористка, письменниця
Знання мов англійська, їдиш і французька

Раннє життя ред.

Народилася Рівке Розенблатт у 1906 році в Монреалі, вона росла, спілкуючись їдишем, англійською та французькою мовами[4][5]. Її батьки іммігрували до Канади з Бессарабії, яка тоді входила до складу Російської імперії; у неї був щонайменше один брат і сестра на ім'я Естер[5]. Вона відвідувала державні школи міста, а також світську школу їдишу «Перец Шуле», де в 1915 році почула виступ Шолом-Алейхема і була глибоко вражена цим виступом[6]. У 1924 році вона переїхала до Нью-Йорка, де вивчала музику і відвідувала вечірню школу при Хантер-коледжі, одночасно працюючи секретарем і стенографісткою[4].

Внесок ред.

Близько 1935 року Рубін вирішила стати фольклористкою їдишу і звернулася за порадою до Хаїма Житловського (1865—1943), видатного вченого і письменника на їдиші[4]. Вона розпочала свої дослідження в Інституті єврейських досліджень, Нью-Йоркській публічній бібліотец та в архівах Єврейської теологічної семінарії[4]. Окрім викладання музики та поезії в їдишських школах міста, вона також почала публікуватися в журналах. Під час Другої світової війни вона перекладала щоденники на їдиш, які контрабандою вивозили з європейських гетто та концтаборів[4][7].

Приблизно з 1947 року Рубін почала проводити серйозну польову роботу в єврейській громаді іммігрантів у Нью-Йорку, Монреалі та Торонто, зосередившись на переміщених особах, які прибули з Європи після Голокосту[4][8].

Робота Рубін вважається надзвичайно важливою, оскільки вона почала збирати народні пісні та казки на їдиші в той час, коли інтерес до культури їдишу був дуже незначним. Протягом наступних двадцяти років вона зібрала тисячі пісень від покоління тих, хто вижив і був майже знищений нацизмом, а пізніше сталінськими репресіями. Паралельно з цією роботою Рубін продовжувала вивчати мову та історію їдиш з науковцем Максом Вайнрайхом[4].

Окрім колекціонерської роботи, Рубін також організовувала та виступала з концертами народних пісень на їдиш і влаштовувала салони у своїй квартирі на Ґреммерсі-Парк-Авеню[9]. У рамках руху за відродження фольклору вона виступала в нью-йоркській Ратуші та Карнеґі-холі, брала участь у «Експо-67», виступала на фольклорних концертах з Пітом Сіґером, Полем Робсоном і Ронні Гілбертом[4][10]. Вона також брала активну участь у Єврейському музичному форумі та Національній єврейській музичній раді і сприяла розвитку міжнародних наукових зв'язків з фольклористами в Ізраїлі та Європі[4].

Спадщина ред.

Ірен Гескес (1923—1999) високо оцінила «неймовірну відданість» Рубін колекціонуванню та збереженню культури і пісні їдиш, назвавши її однією з провідних збирачів та дослідників їдишу у ХХ столітті[4]. Стиль виконання Рубін описують як «простий і незворушний», а сучасники зазначають, що вона розглядала перформанс радше як акт передачі культури, аніж як художнє вираження[4][5].

Рубін записала багато з тих пісень, які зібрала, і була артисткою звукозапису з 1940-х до 1980-х років. Часто працюючи з Мозесом Ашем, вона також випустила кілька збірок під лейблом Oriole та власним лейблом[11]. Вона записала спільні роботи з Пітом Сіґером, Фредом Геллерманом, Діком Вайсманом і Геді Вестом[4].

Рубін передала свої польові записи в різні архіви та наукові бібліотеки США (Бібліотека Конгресу, YIVO, Університет Вейна), Канади (Канадський музей історії) та Ізраїлю, які тепер є важливими архівними дослідницькими колекціями[7][10][11][12][13]. Колеги-науковці, такі як Стівен Зайтлін з нью-йоркського Центру міської народної культури, високо оцінили роботу Рубін, оскільки вона збирала пісні від інформаторів, які вивчали пісні в їхньому первісному контексті[5].

Особисте життя ред.

У 1932 році Розенблатт вийшла заміж за Гаррі Рубіна[4]. У 1937 році у них народився син Майкл, який помер у 1959 році[4]. Її чоловік помер у 1971 році[4]. Вона померла у 2000 році[5].

Нагороди ред.

  • Нагорода за життєві досягнення, Програма народних мистецтв на їдиші (1989)[4]

Вибрана бібліографія ред.

  • Розенблатт, Рівке; Нігер, Семюель (1929). Lider [Лідер]. Нью-Йорк: Y.L. Magid. OCLC 37284901.
  • Розенблатт, Рівке (1948). Dos Yidishe folkslid: kurtse ilustrirte lektsie. Нью-Йорк: National Jewish Music Council. OCLC 77625613.
  • Рубін, Рут (1947). Literature on Jewish music [Література на тему єврейської музики]. Jewish Book Annual. 6: 64—70. OCLC 827853730.
  • Рубін, Рут. Yiddish riddles and problems [Загадки та задачки на їдиші]. Нью-Йорк: Folklore Quarterly.
  • Рубін, Рут (1948). The Yiddish folksong of the East European Jews [Народна пісня східноєвропейських євреїв на їдиші]. Нью-Йорк: National Jewish Music Council, sponsored by National Jewish Welfare Board.
  • Рубін, Рут (1952). Nineteenth-Century Yiddish Folksongs of Children in Eastern Europe [Дитячі народні пісні на їдиші ХІХ століття у Східній Європі]. Журнал американського фолькльору. 65 (257): 227—254. doi:10.2307/537076. ISSN 0021-8715. JSTOR 537076. OCLC 7376758594.
  • Рубін, Рут; Бікель, Теодор (1956). Folk Songs of Israel [Ізраїльські народні пісні]. Журнал американського фолькльору. 69 (274): 418. doi:10.2307/536373. ISSN 0021-8715. JSTOR 536373. OCLC 7377089556.
  • Рубін, Рут; Пост, Рут; Герцль Ром, T (1950). A treasury of Jewish folksong [Скарбниця єврейської народної пісні]. Schocken Books: Verlag nicht ermittelbar. OCLC 723840810.
  • Рубін, Рут (1952). Nineteenth-century Yiddish folksongs of children in Eastern Europe [Дитячі пісні мовою їдиш ХІХ століття у Східній Європі.]. Ричмонд.
  • Рубін, Рут (1959). Nineteenth-century history in Yiddish folksong [Історія XIX століття в народних піснях мовою їдиш]. OCLC 959339808.
  • Рубін, Рут (1960). Yiddish Folk Songs Current in French Canada [Народні пісні мовою їдиш, що побутують у франкомовній Канаді]. Journal of the International Folk Music Council. 12: 76—78. doi:10.2307/835442. ISSN 0950-7922. JSTOR 835442. OCLC 7586870291.
  • Рубін, Рут (1960). Some aspects of Comparative Jewish Folksong [Деякі аспекти порівняльної єврейської народної пісні]. Блумінгтон: Sine nomine. OCLC 907579108.
  • Рубін, Рут (1960). Sholem Aleichem and Yiddish folksongs [Шолом-Алейхем та народні пісні на їдиші]. Нью-Йорк: Sing out Inc. OCLC 190789820.
  • Рубін, Рут (1961). Yiddish folksongs of immigration and the melting pot [Народні пісні на їдиші про імміграцію та плавильний котел]. Нью-Йорк: New York Folklore Quarterly. OCLC 970905999.
  • Рубін, Рут (1963). Voices of a people, Yiddish folk song [Голоси народу, народна пісня на їдиші.]. Нью-Йорк; Лондон: Томас Йозелов. OCLC 842380604.
  • Рубін, Рут (1965). Jewish folk songs in Yiddish and English [Єврейські народні пісні на їдиші та англійською мовою]. Нью-Йорк. OCLC 473301618.
  • Рубін, Рут (1965). A comparative approach to a Yiddish song of protest [Порівняльний підхід до пісні протесту на їдиші]. Studies in Ethnomusicology. 2: 54—74. OCLC 717316306.
  • Рубін, Рут (1966). Slavic influences in Yiddish folk songs [Слов'янські впливи в народних піснях на їдиші.]. Гатборо. OCLC 1252364.
  • Рубін, Рут (1966). Yiddish sayings and some parallels from the sayings of other peoples [Приказки на їдиші та деякі паралелі з приказками інших народів.]. Ітака: Нью-йоркська спілка фольклору. OCLC 173027510.
  • Рубін, Рут; Workman's circle (U.S.); Департамент освіти (1967). Warsaw Ghetto program [Програма «Варшавське ґетто»]. Нью-Йорк: Education Dept. of the Workmen's Circle. OCLC 6757708.
  • Рубін, Рут (1974). The Yiddish folksong: an illustrated lecture [Народна пісня на їдиші: ілюстрована лекція]. Нью-Йорк: Jewish Music Council of the National Jewish Welfare Board. OCLC 1130901.
  • Рубін, Рут (1975). Yiddish folksongs of social significance [Народні пісні на їдиші, що несуть в собі соціальну значущість]. OCLC 719759580.
  • Рубін, Рут (1989). Jewish folk songs: in Yiddish and English [Єврейські народні пісні: на їдиші та англійською]. Нью-Йорк: Самвидав. OCLC 610455261.
  • Рубін, Рут; Злобін, Марк (2000). Voices of a people: the story of Yiddish folksong [Голоси народу: історія народної пісні на їдиші]. ISBN 978-0-252-06918-5. OCLC 1110074432.

Примітки ред.

  1. а б в г д The New York Times / J. KahnManhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 1851. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  2. а б Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. а б в г д е ж и к л м н п р с т Heskes, Irene. A biography by Irene Heskes · The Ruth Rubin Legacy. YIVO Institute for Jewish Research (амер.). Процитовано 27 лютого 2022.
  5. а б в г д Fox, Margalit (17 червня 2000). Ruth Rubin, 93, Folklorist of Yiddish Songs. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 29 березня 2020.
  6. Netsky, Hankus (2011). Ruth Rubin: A Life in Song | Yiddish Book Center. www.yiddishbookcenter.org. Процитовано 29 березня 2020.
  7. а б Mlotek, Zalmen (2000). Ruth Rubin (1906–2000). Musica Judaica. 15: 126—127. ISSN 0147-7536. JSTOR 23687781.
  8. Heskes, Irene. Ruth Rubin | Jewish Women's Archive. jwa.org. Процитовано 29 березня 2020.
  9. Sapoznik, H. (2001, Spring). Last chorus: Ruth Rubin, 1906—2000. Sing Out! the Folk Song Magazine, 45, 29
  10. а б Passy, Charles (21 грудня 2018). Institute Gives Yiddish Songs a Fresh Star Turn. The Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Процитовано 29 березня 2020.
  11. а б Potvin, Gilles (16 грудня 2013). Ruth Rubin. The Canadian Encyclopedia. Процитовано 29 березня 2020.
  12. Ruth Rubin archives 1947–1966. OCLC 970938400.
  13. Robinson, George (19 December 2018). Yiddish Folksong Tradition In The Spotlight. jewishweek.timesofisrael.com (амер.). Процитовано 29 березня 2020.

Посилання ред.