Руський театр

Країна  Україна
Тип драматичний театр
Статус професійний театр при товаристві «Просвіта»
Відкрито 1920
Закрито 1 січня 1930
Керівництво Кирчів Роман Федорович (1920)
Садовський Микола Карпович (1921)
Ідентифікатори і посилання

Руський театр — український професійний театр при товаристві «Просвіта» в Ужгороді.

Історія театру

ред.

Активна співпраця драматичного гуртка «Просвіта» і товариства «Кобзар» призвела до того, що серед діячів товариства «Кобзар» виникла думка про заснування сталого театру. З цим вони звернулися до голови «Просвіти» Юлія Бращайка. Чеський уряд також хотів бачити сталий театр і готовий був виділити кошти для театру.

Театр був заснований 27 грудня 1920 року і отримав назву «Руський театр» товариства «Просвіти» в Ужгороді. 15 січня 1921 року відбулося урочистого відкриття театру. 2 лютого 1921 року було затверджено статут театру.

Театр дебютував народною драмою Михайла Старицького «Ой, не ходи, Грицю, та на вечорниці»[1].

Створення колективу

ред.

19 членів колишньої Української Республіканської Капели Олександра Кошиця, згуртованих у музично-драматичному товаристві «Кобзар», створили «Руський театр» (одним із співзасновників був Ярослав Сім'янович[2]). Першим директором театру став Роман Кирчів, режисерами — Марія Дніпрова-Приємська і М. Біличенко.

Керівництво та актори

ред.

У 1921 Руський театр перейшов під управу Миколи Садовського. Також у театрі 1921-22 років працювали: Микола Міленко, Олекса Приходько, Микола Кричевський, Остап Вахнянин, Ольга Дівнич, Валентина Іванова-Верес, Євгенія Черкасенко, Спиридон Черкасенко та інші — разом 32 особи. [3]

Вже у першому сезоні Руський театр потрапив у фінансову кризу і вимагав державної допомоги. Держава, навпаки, припинила свої невеликі субвенції, які надала при заснуванні. На з'їзді освітян в Ужгороді 30 червня 1922 р. була ухвалена протестна резолюція: Цитата:[4]

«Гуцули протестують проти цього, що держава відмовила субвенції театрові.»

Через брак фінансування «Руський театр» товариства «Просвіта» в Ужгороді припиняє свою діяльність 1 січня 1930 року.

Примітки

ред.
  1. Стерчо, П. Св. п. Олекси Приходька / Петро Стерчо // Свобода (Нью-Йорк). – 1979. – Ч. 58. – 15 березня. – С. 4
  2. Шипилявий С. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 405.
  3. Шерегій Ю. Нариси історії українських театрів Закарпатської України до 1945 люку. — Пряшів, 1993. — 414 с.
  4. Руська Нива. — Ужгород, 1922. — Ч. 28.