Кричевський Микола Васильович

Микола Васильович Кричевський (24 листопада 1898 — 11 вересня 1961) — український художник-постімпресіоніст, живописець, графік, театральний декоратор.

Микола Кричевський
Ім'я при народженніКричевський Микола Васильович
Народився24 листопада 1898(1898-11-24)
Харків
Помер11 вересня 1961(1961-09-11) (62 роки)
Париж
Країна Російська імперія
 УНР
Національністьукраїнець
Діяльністьхудожник, графік
Знання мовфранцузька
Жанрграфіка
РідКричевські
БатькоКричевський Василь Григорович
МатиВ.Марченко

Життєпис

ред.

Народився 24 листопада 1898 року у Харкові. Син художника Василя Кричевського від першого шлюбу з В. Марченко. Початкову художню освіту отримав у батька. У 1917 році закінчив 4-ту Київську гімназію. Працював художником і актором у театрі М. Садовського, з яким восени 1919 року виїхав у турне по Європі. Художник Руського театру товариства «Просвіта» в Ужгороді, де продовжив художню освіту в Йосипа Бокшая. Від липня 1923 року мешкає у Празі (Чехословаччина), де одночасно вчився в Українській студії пластичних мистецтв і Мистецько-промисловій школі (закінчив у 1928 році). Від 1929 року жив у Парижі (Франція), оформляв театральні вистави («Theatre des Arts», 1939; «Theatre Hebertot», 1942, та ін.).

Добровольцем пішов на фронт Другої світової війни як громадянин Франції; нагороджений орденом Почесного легіону. Після війни повернувся до активної творчої діяльності; цікавився українським культурним життям; брав участь у колективних виставках українських митців. Мав персональні виставки у Львові, Варшаві, Празі, Парижі. У 1945 році зробив 45 ілюстрацій пером і пензлем до французького перекладу «Тараса Бульби» М. Гоголя.

Вільно володів різними техніками (гуаш, олія, темпера тощо), але прославився як віртуоз-аквареліст, майстер ліричного міського краєвиду. Подорожуючи по Європі, збагатив мистецтво сотнями акварельних пейзажів Франції, Італії, Австрії, Швейцарії. У 1957–1961 роках звертається до ремінісценцій з України («Осінній краєвид із церквою», «На Україні», «Перед дощем», «Спогади з України», «Гірська церковця» та ін.). Виставляв у повоєнний час свої твори в Парижі, Римі (Італія), Брюсселі (Бельгія), США і Канаді. У 1960 році зустрічався з братом Василем у м. Пало-Альто (штат Каліфорнія, США).

Помер 11 вересня 1961 у м. Парижі, похований на цвинтарі Баньйо.

Творчість

ред.

Автор майже 7 тис. високохудожніх творів, серед них акварелі з краєвидами Парижа, Венеції, Марселя, Лозанни, Відня та ін., портрети батька, В.Щербаківського, великого князя київського Володимира Святославича та ін. Деякі з них виставлялися в Києві: 20 квітня 1995 і 1998 років (спільна виставка на честь 100-річчя від дня його народження і 125-річчя від дня народження батька).

Картини Кричевського є в музеях Франції, Канади і США, а також у Києві, Каневі і Полтаві (вітчизняним музеям їх подарувала К. В. Кричевська-Росандич із Українського музею в Нью-Йорку). Унікальна колекція творів Миколи Кричевського зберігається в Музеї української діаспори у Києві.

Вшанування пам'яті

ред.

24 листопада 2018 року на державному рівні в Україні відзначалася пам'ятна дата — 120 років з дня народження Миколи Кричевського[1]. З цієї нагоди з 22 листопада 2018 року по 20 січня 2019 року в Музеї української діаспори у Києві тривав виставковий проект «Микола Кричевський. Митець і світ». У рамках проекту було презентовано перший масштабний альбом творів художника з найновішими дослідженнями про його життя та творчість[2].

Примітки

ред.
  1. Постанова Верховної Ради України від 08.02.2018 р. № 2287-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2018 році». Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 14 березня 2018.
  2. Микола Кричевський. Мистець і світ. ART Ukraine. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 23 листопада 2018.

Джерела

ред.