Рудольф Шульце
німецький офіцер-підводник
Рудольф Шульце (нім. Rudolf Schultze; 19 травня 1922, Рендсбург — 4 вересня 2000, Мангайм) — німецький офіцер-підводник, оберлейтенант-цур-зее крігсмаріне.
| Рудольф Шульце | |
|---|---|
| нім. Rudolf Schultze | |
| Народився | 19 травня 1922[1] Кронсгаген, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка[1] |
| Помер | 4 вересня 2000 (78 років) Мангайм, Баден-Вюртемберг, Німеччина |
| Діяльність | офіцер, підводник, офіцер ВМФ Німеччини, солдат |
| Знання мов | німецька |
| Учасник | Друга світова війна[1] |
| Військове звання | Оберлейтенант-цур-зее[1] |
| Батько | Отто Шульце |
| Брати, сестри | Вольфганг Шульце і Гайнц-Отто Шульце |
Біографія
ред.Син генерал-адмірала Отто Шульце, молодший брат Вольфганга Шульце і Гайнца-Отто Шульце.
1 грудня 1939 року поступив на службу в крігсмаріне. З 16 вересня 1943 по 1 грудня 1944 року — командир навчального підводного човна U-61. З 24 лютого по 4 травня 1945 року — командир новітнього «електрочовна» U-2540. В бойових походах участі не брав.
Рудольф був єдиним сином генерал-адмірала Шульце, який пережив війну.
Звання
ред.- Кандидат в офіцери (1 грудня 1939)
- Фенріх-цур-зее (1 листопада 1940)
- Оберфенріх-цур-зее (1 листопада 1941)
- Лейтенант-цур-зее (1 квітня 1942)
- Оберлейтенант-цур-зее (1 грудня 1943)
Посилання
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 221. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1