Відкрити головне меню

Рудні родовища (рос. рудные месторождения, англ. ore deposits, metalliferous deposits; нім. Erzlagerstätten f pl, Erzvorkommen n pl) — ділянки земної кори, в надрах або на поверхні яких є рудні поклади, за своїми розмірами, якістю і умовами залягання придатні для промислової розробки. Рудні родовища можуть складатися з одного або декількох рудних тіл.

Виділяється вісім головних епох рудоутворення:

Рудні родовища відомі серед утворень седиментогенної, магматогенної і метаморфогенної серій корисних копалин.

Серед рудних родовищ виділяють родовища чорних металів, легких, кольорових, рідкісних, благородних і радіоактивних металів, а також розсіяних і рідкісноземельних елементів.

До родовищ руд чорних металів належать родовища руд заліза, манґану, хрому, титану і ванадію.

Родовища руд легких металів представлені родовищами алюмінієвих руд; кольорових металів — родовищ руд міді, свинцю і цинку, нікелю, стибію; рідкісних металів — родовищ руд олова, вольфраму, молібдену, ртуті, берилію, літію, танталу і ніобію.

Рудні родовища благородних металів представлені родовищами руд золота, платиноїдів і срібла; радіоактивних руд — родовища руд урану, торію і радію.

Рудні родовища розсіяних елементів (актиній, гафній, ґалій, ґерманій, індій, кадмій, протактиній, реній, рубідій, селен, скандій, талій, телур, цезій та ін.) представлені родовищами седиментогенної, магматогенної і метаморфогенної серій.

Родовища руд рідкісноземельних елементів церієвої та ітрієвої груп самостійно не існують.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати