Руденко Лариса Архипівна
Лари́са Архи́півна Руде́нко (*15 (28) січня 1918, Макіївка, Область Війська Донського, УНР — †19 січня 1981, Київ, Українська РСР, СРСР) — українська радянська співачка (мецо-сопрано). Народна артистка УРСР (1954), Народна артистка СРСР (з 1960). Дружина українського науковця у галузі механіки Ігоря Іщенка.
| Лариса Архипівна Руденко | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 15 (28) січня 1918 |
| Місце народження | Макіївка, Область Війська Донського, УНР |
| Дата смерті | 19 січня 1981 (62 роки) |
| Місце смерті | Київ, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Громадянство |
.svg){kind=small} УНР→ СРСР |
| Національність | українка |
| Професії | оперна співачка, музична педагогиня |
| Освіта | Київська консерваторія |
| Співацький голос | мецо-сопрано |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанри | опера |
| Заклад | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
| Нагороди |
   |
Життєпис ред.
Народилась 15 (28 січня) 1918 у Макіївці (нині Донецької області).
У 1940 році закінчила Київську консерваторію (клас Олени Муравйової).
У 1939-1970 — солістка Київської опери, в 1951-1953 і 1965-1981 — викладачка Київської консерваторії (з 1978 — професор), у 1966-1970 — завідувачка кафедри музичного виховання Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого.
У 1939 була лауреаткою Всесоюзного конкурсу вокалістів. Нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора, медалями. Обиралася депутатом Верховної Ради УРСР 6-го скликання.
Жила в Києві в будинку на вулиці Пушкінській, № 1-3/5.
Померла 19 січня 1981 у Києві. Похована на Байковому кладовищі (ділянка № 8).
Творчість ред.
Мала голос насиченого звучання, яскраві сценічні дані, драматичний талант. Виступала з концертовим репертуаром. Гастролювала за кордоном. Знялася на Київська кіностудії художніх фільмів у фільмі-опері «Наймичка», в художньому фільмі «Театр и поклонники» 1967 року.
Найкращі партії:
- Амнеріс («Аїда» Дж. Верді),
- Кармен («Кармен» Ж. Бізе),
- Любаша («Царева наречена» М. Римського-Корсакова),
- Настя («Тарас Бульба» М. Лисенка),
- Уля («Молода ґвардія» Ю. Мейтуса),
- Соломія («Богдан Хмельницький» К. Данькевича) та інші.
Вшанування пам'яті ред.
4 липня 1985 у Києві, на будинку по вулиці Пушкінській (сучасна Євгена Чикаленка), 1-3/5, де в 1956-1981 жила співачка, встановлено бронзову меморіальну дошку (барельєф; скульптор Наталія Дерегус; архітектор Т. Г. Шевченко)[1].
Примітки ред.
- ↑ Цікавий Київ[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 13 липня 1993 року № 96/737 «Про найменування нових вулиць на масиві Осокорки-Позняки Харківського району м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. 1689. Оп. 1. Спр. 140, Арк. 41–44. [Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.]
Посилання ред.
- Руденко Лариса Архипівна // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 575.
- Герасимова Г. П. Руденко Лариса Архипівна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 348. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Література ред.
- Віктор Жадько. Некрополь на Байковій горі. — К..2008. — С.161,162,272.
- Віктор Жадько. Український некрополь. — К.,2005. — С.279.
- Віктор Жадько. Байковий некрополь. — К.,2004. — С.205.
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.228-229
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Гнидь Б. П. Виконавські школи України. — К.: НМАУ, 2002.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 515—516.