Відкрити головне меню

Руденко Лариса Архипівна

(Перенаправлено з Руденко Лариса)

Лари́са Архи́півна Руде́нко (*15 (28) січня 1918(19180128), Макіївка, Область Війська Донського, УНР — †19 січня 1981, Київ, Українська РСР, СРСР) — українська радянська співачка (мецо-сопрано). Народна артистка УРСР, Народна артистка СРСР1960). Дружина українського ученого у галузі механіки Ігоря Іщенка.

Лариса Архипівна Руденко
Зображення
Основна інформація
Дата народження 15 (28) січня 1918(1918-01-28)
Місце народження Макіївка, Область Війська Донського, УНР
Дата смерті 19 січня 1981(1981-01-19) (62 роки)
Місце смерті Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Flag of the Ukrainian State.svg УНРСРСР СРСР
Національність українка
Професії співачка, оперна співачка, музична педагогиня
Освіта Київська консерваторія
Співацький голос мецо-сопрано
Нагороди Орден Трудового Червоного Прапора

ЖиттєписРедагувати

Народилась 15 (28 січня) 1918 у Макіївці (нині Донецької області).

У 1940 році закінчила Київську консерваторію (клас Олени Муравйової).

У 1939-1970 — солістка Київської опери, в 1951-1953 і 1965-1981викладачка Київської консерваторії (з 1978професор), у 1966-1970 — завідувачка кафедри музичного виховання Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого.

У 1939 була лауреаткою Всесоюзного конкурсу вокалістів. Нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора, медалями. Обиралася депутатом Верховної Ради УРСР 6-го скликання.

 
Могила Лариси Руденко

Жила в Києві в будинку на вулиці Пушкінській, 1-3/5.

Померла 19 січня 1981 у Києві. Похована на Байковому кладовищі (ділянка № 8).

ТворчістьРедагувати

Мала голос насиченого звучання, яскраві сценічні дані, драматичний талант. Виступала з концертовим репертуаром. Гастролювала за кордоном. Знялася на Київська кіностудії художніх фільмів у фільмі-опері «Наймичка», в художньому фільмі «Театр и поклонники» 1967 року.

Найкращі партії:

Вшанування пам'ятіРедагувати

 
меморіальна дошка

4 липня 1985 у Києві, на будинку по вулиці Пушкінській, 1-3/5, де в 1956-1981 жила співачка, встановлено бронзову меморіальну дошку (барельєф; скульптор Наталія Дерегус; архітектор Т. Г. Шевченко)[1].

У 1993 у Києві на її честь названо вулицю[2].

ПриміткиРедагувати

  1. Цікавий Київ[недоступне посилання з липень 2019]
  2. Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 13 липня 1993 року № 96/737 «Про найменування нових вулиць на масиві Осокорки-Позняки Харківського району м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. 1689, оп. 1, спр. 140, арк. 41–44. Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати