Відкрити головне меню

Сергі́й Леоні́дович Рубінште́йн (18.06.1889, Одеса11.01.1960, Москва) — український і російський радянський психолог і філософ, член-кореспондент АН СРСР і академік Академії педагогічних наук РРФСР.

Рубінштейн Сергій Леонідович
Народився 18 червня 1889
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія[1]
Помер 11 січня 1960(1960-01-11)[1][2] (70 років)
Москва, Російська РФСР, СРСР[1]
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність психолог, філософ
Галузь психологія
Alma mater Марбурзький університет
Науковий ступінь доктор педагогічних наук
Вчене звання професор
Відомі учні Q15063888?, Q16488456?, Q16272511?, Andrey Brushlinsky[d] і Ярошевський Михайло Григорович
Володіє мовами російська[2]
Заклад
Членство Академія наук СРСР
Нагороди Орден Трудового Червоного Прапора
Медаль «За оборону Ленінграда»
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Сталінська премія
Сторінка в Інтернеті rubinstein-society.ru

Зміст

БіографіяРедагувати

С. Л. Рубінштейн народився 6 (18) червня 1889 року в м. Одеса в родині адвоката.

В 1913 році закінчив факультет філософії Марбурзького унііверситету. Там захистив дисертацію «До проблеми методу». В 1914 році повернувся до Одеси і викладав у гімназіях. В 1919 році був обраний приват- доцентом кафедри філософії Новоросійського університету.

В 1921—1930 роках працював в Одеському інституті народної освіти, де був обраний професором. Одночасно з 1922 року був директором Одеської наукової бібліотеки.

В 1930—1942 роках очолюівав кафедру психології Державного педагогічного інституту в Ленінграді.

В 1937 році затверджений у науковому ступені доктора педагогічних наук та присвоєно вчене звання професора.

В 1942—1949 роках завідува кафедрою психології Московського університету. В 1942—1945 роках очолював Інститут психології Академії педагогічниї наук РРФСР, а в 1945—1949, 1956—1960 роках — сектор психології Інституту Філософії АН СРСР.

Був переслідуваний під час компанії боротьби з космополітизмом 1947—1950 рр. Реабілітований в 1953 році.

В 1943 році був обраний членом-кореспондентом Академії Наук СРСР, а у 1945 році — дійсним членом Академії педагогічниї наук РРФСР,

Помер 11 січня 1960 року у Москві. Похований на Новодівочому кладовищі.

Наукова діяльністьРедагувати

С. Л. Рубінштейна цікавили теоретичні питання загальної психології, зокрема її філософські підстави з позицій рефлексології. Його підручник «Основи загальної психології» (1940 р.), укладений на багатому експериментальному матеріалі, дає критику філософських і психологічних напрямів з позицій марксизму. Ці філософські принципи розвинув також з історичного аспекту у роботі «Принципи й шляхи розвитку психології» (1959 р.).

ПраціРедагувати

  • Основы психологии. — М.: Учпедгиз, 1935. — 496 с.
  • Основы общей психологии. — М.: Учпедгиз, 1940. — 596 с.
  • Бытие и сознание. — М.: АН СССР, 1957. — 328 с.
  • О мышлении и путях его исследования. — М.: АН СССР, 1958. — 147 с.
  • Принципы и пути развития психологии. — М.: АН СССР, 1959. — 354 с.
  • Проблемы общей психологии/ Отв. ред. Е. В. Шорохова. — М.: Педагогика, 1973. — 423 с.

НагородиРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

  • Украинская советская энциклопедия: в 12 т., 13 кн. — Т. 9. — К.: ГР УСЭ, 1983. — С. 366.
  • Рубинштейн Сергей Леонидович: К 100-летию со дня рождения; Указатель литературы./ Сост. О. Ю. Ноткина. — Одесса, 1989. — 10 с.
  • Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. — Т.4: Р— Я. — 2-е вид., доп./ Відп. ред. В. А. Сминтина. — Одеса: Астропринт, 2005. — С. 41— 44.
  • Букач В. М. Історія Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського в особах: Біографічний довідник. — Одеса, 2005. — С. 40 — 41.

ПосиланняРедагувати