Рубаняк Оксана Володимирівна
Оксана Володимирівна Рубаняк (позивний «Ксена»; нар. 28 січня 2003, с. Грамотне, Івано-Франківська область) — українська поетеса, письменниця, громадський активіст, військовослужбовиця (лейтенант[2]), командирка взводу Збройних сил України, учасниця російсько-української війни.
Оксана Рубаняк Оксана Володимирівна Рубаняк | |
---|---|
Лейтенант | |
Загальна інформація | |
Народження | 28 січня 2003 (21 рік) Грамотне, Верховинський район, Івано-Франківська область, Україна |
Громадянство | Україна |
Національність | українка |
Alma Mater | Івано-Франківський фаховий коледж ПДУd, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника і Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова |
Псевдо | «Ксена»[1] |
Військова служба | |
Роки служби | 2022 — т. ч. |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Сухопутні війська |
Формування | |
Війни / битви | Російсько-українська війна |
Нагороди та відзнаки | |
Рубаняк Оксана Володимирівна у Вікісховищі |
У березні 2024 року потрапила до рейтингу «УП 100. Сила жінок» за версією Української правди[3]. У вересні 2024 року увійшла до рейтингу «30 до 30: майбутні лідери» від «Forbes»[2][4].
Життєпис
ред.Оксана Рубаняк народилася 28 січня 2003 року в селі Грамотному, нині Білоберізької громади Верховинського району Івано-Франківської области України[1][5].
Закінчила Івано-Франківський коледж Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (2022, з відзнакою[6], спеціальність — вчителька початкових класів)[7], військову кафедру ПНУ (2023), Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова (заочно)[1]. Від 2022 року навчається на спеціальності «Публічне управління та адміністрування» Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника[джерело?].
Працювала залученим спеціалістом відділу молодіжної політики та спорту Івано-Франківської міської ради[1][8]. Була організаторкою змагань зі MMA серед військовослужбовців[9][10].
24 лютого 2022 року вступила до лав Добровольчого формування Івано-Франківської територіальної громади № 3, а потім — Збройних сил України. Півтора роки була єдиною жінкою серед військовослужбовців кулеметного взводу 72-ї окремої механізованої бригади[1][11][12][13]. Виконувала бойові завдання на Вуглегірській ТЕС, Зайцево, також на Бахмутському, Мар'янському та Вугледарському напрямках[13].
У березні 2023 року отримала важке поранення у Вугледарі. Наприкінці червня того ж року повернулася на фронт[10][14].
Нині командирка взводу безпілотних авіаційних комплексів Збройних сил України[13][15]. У березні 2024 року фотографія Оксани з'явилася на обкладинці «Vogue Ukraine»[16].
Творчість
ред.Авторка поетичних збірок «Орнаменти долі» (2020)[1][17], «Назустріч смерті» (2022)[18][13], «Дорога життя» (2024)[19][20].
Нагороди
ред.Військові
ред.- медаль «За жертовність і любов до України» (1 вересня 2022)[джерело?];
- іменний годинник від міського голови Івано-Франківська (25 листопада 2023)[джерело?];
- нагрудний знак «Честь і слава» (6 грудня 2022)[джерело?];
- відзнака міського голови м. Івано-Франківська «За честь і звитягу» (29 березня 2023)[21];
- відзнака Президента України «За оборону України» (2023)[22];
- нагрудний знак РНБО «Захиснику України» (лютий 2024)[23];
- почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест» (2024)[24].
Творчі
ред.- премія імені Марійки Підгірянки в номінації «Література» (2024)[2];
- премія імені Богдана Хмельницького в номінації «Літературні твори військової тематики» (2024) — за збірки поезій «Дорога життя» та «Назустріч Смерті»[25].
Суспільно-громадські
ред.- стипендіатка президента України (23 вересня 2020)[26], голів Івано-Франківської ОДА та Івано-Франківської обласної ради (29 вересня 2020)[27], Фундації Лозинських (2023)[28];
- подяка міського голови Івано-Франківська (17 листопада 2021)[29];
- почесна нагорода міста Івано-Франківська «Людина року 2023»[джерело?];
- премія Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України за 2023 рік[30][31];
- міжнародна премія «Голос Миру через цінності та Об'єднання» в номінації «Жінка захисниця» (2024) — за вагомий внесок в захист України, її розбудову та розвиток[джерело?];
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е Ірина Мамрига (4 жовтня 2022). «Важу менш як 50 кілограмів. Побратими думали, що не впораюся з кулеметом». Gazeta.ua. Архів оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 1 липня 2023.
- ↑ а б в Діана Яців (21 вересня 2024). Військова з Франківщини Оксана Рубаняк на позивний Ксена — у списку Forbes «30 до 30: майбутні лідери». Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 22 вересня 2024.
- ↑ Військовослужбовиця Оксана Рубаняк увійшла до рейтингу лідерок «УП100.Сила жінок». Українська правда. 15 березня 2024. Архів оригіналу за 27 вересня 2024.
- ↑ Інформація про Оксана «Ксена» Рубаняк. Forbes. Архів оригіналу за 15 вересня 2024.
- ↑ Анастасія Кучер (13 грудня 2022). «Бо воля не дається задарма, її виборюють зброєю й завзяттям»: історія кулеметниці 72-ї ОМБр Оксани Рубаняк. Свідомі. Архів оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 1 липня 2023.
- ↑ Юлія Голодрига (30 жовтня 2022). Її позивний — «Ксена»: історія 19-річної військовослужбовиці, яка боронить Україну на східному фронті. Експрес. Архів оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 1 липня 2023.
- ↑ Руслана Полівчак, Оксана Василик (1 вересня 2022). Кулеметниця 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців Оксана Рубаняк приїхала з фронту у Франківськ, щоб отримати диплом педагога. Суспільне Новини. Процитовано 1 липня 2023.
- ↑ Від бригади Чорних Запорожців до Азова: три неймовірні історії українських захисниць. Заборона. 7 березня 2023. Архів оригіналу за 27 вересня 2024. Процитовано 1 липня 2023.
- ↑ Віктор Ануфрієв (12 серпня 2022). Принцеса-воїн з Верховини, або Як гуцулка Ксеня кабінет на бліндаж змінила. АрміяInform. Архів оригіналу за 16 серпня 2023. Процитовано 1 липня 2023.
- ↑ а б Ксена / Оксана Рубаняк / кулеметниця ЗСУ / втрата побратима / страх полону / поранення (укр.), процитовано 4 серпня 2023
- ↑ Ірина Дружук (16 травня 2023). Гуцульська принцеса-воїн. Укрінформ. Архів оригіналу за 27 вересня 2024. Процитовано 1 липня 2023.
- ↑ Anastasiia Kucher (23 січня 2023). «For the will is not given for free, it is won with weapons and zeal»: the story of the machine gunner of the 72nd Mechanized Brigade Oksana Rubaniak. war.ukraine.ua (англ.). Архів оригіналу за 27 вересня 2024. Процитовано 1 липня 2023.
- ↑ а б в г Влада Ліберова, Костянтин Ліберов (28 лютого 2024). Оксана Рубаняк, «Ксена», командир взводу ЗСУ. Укрінформ. Архів оригіналу за 11 березня 2024.
- ↑ Марина Ткачук (14 червня 2023). 20-річна кулеметниця в бригаді Чорних Запорожців Оксана Рубаняк: Вижити в бою — часто просто везіння. Новинарня. Архів оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 1 липня 2023.
- ↑ Командирка з Франківщини Оксана Рубаняк на псевдо Ксена — переможиця премії Хмельницького — Cуспільне Івано-Франківськ.
- ↑ Ганна Водницька (1 березня 2024). Командирка одного з підрозділів ЗСУ з Івано-Франківщини Оксана Рубаняк — на діджитал-обкладинці Vogue Ukraine. Суспільне Новини. Архів оригіналу за 11 березня 2024.
- ↑ Оксана Рубаняк. Книга Орнаменти долі. yakaboo. Архів оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 1 липня 2023.
- ↑ Діана Яців (20 лютого 2023). «Назустріч смерті». Кулеметниця з Прикарпаття Оксана Рубаняк видала збірку поезій, написану на передовій. Суспільне Новини. Процитовано 1 липня 2023.
- ↑ Руслана Полівчак (7 липня 2024). Військовослужбовиця Оксана Рубаняк на псевдо Ксена видала другу збірку поезій, написану на фронті. Суспільне Івано-Франківськ.
- ↑ Вікторія Косович (7 липня 2024). Прикарпатська військовослужбовиця Оксана Рубаняк видала другу збірку поезій «Дорога життя». Фіртка. Архів оригіналу за 27 вересня 2024.
- ↑ Роксолана Остапчук (29 березня 2023). Кулиметниця з Франківщина Оксана Рубаняк отримала відзнаку «За честь і звитягу». Фото. Місто. Архів оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 1 липня 2023.
- ↑ Діана Яців (7 вересня 2023). Кулеметниця з Івано-Франківщини Оксана Рубаняк на позивний Ксена отримала відзнаку президента «За оборону України». Суспільне Новини.
- ↑ Катерина Кадакова (20 лютого 2024). Командирка підрозділу Збройних сил Оксана «Ксена» Рубаняк отримала нагороду від РНБО. Divoche.media. Архів оригіналу за 11 березня 2024.
- ↑ Військовослужбовицю Оксану Рубаняк з Прикарпаття нагородили «Золотим хрестом». Вікна. 24 червня 2024.
- ↑ Олег Мащенко (4 листопада 2024). Стали відомі імена переможців мистецької премії імені Богдана Хмельницького 2024 року. АрміяInform.
- ↑ Наказ Міністерства освіти і науки України «Про призначення стипендій Президента України переможцям XX Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика [Архівовано 2023-10-09 у Wayback Machine.]» від 23 вересня 2020 р. № 1167.
- ↑ Розпорядження голів Івано-Франківської ОДА та Івано-Франківської обласної ради «Про призначення стипендії голови облдержадміністрації та голови обласної ради студентам вищих навчальних закладів» від 29 вересня 2020 р. № 504/600-р.
- ↑ Оксана Рубаняк отримала стипендію Фундації Лозинських. Галичина. 26 травня 2023. Архів оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 1 липня 2023.
- ↑ Розпорядження Івано-Франківського міського голови від 17 листопада 2021 року № 540-р «Про нагородження грамотами виконавчого комітету міської ради та відзначення подяками міського голови [Архівовано 2024-09-27 у Wayback Machine.]»
- ↑ Наша гордість: кулеметниця «Ксена» з Прикарпаття отримала високу нагороду (Фото). 0342.ua — Сайт міста Івано-Франківська (укр.). Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Франківка Оксана Рубаняк стала Лауреатом Премії Кабінету Міністрів України. Правда. 13 серпня 2024.
Джерела
ред.- Кулеметниця «Ксена» Оксана Рубаняк: «Хочеш жити у вільній країні — борись за неї!» // Гуцульщина. — 2023. — № 28. — С. 68—71.
Посилання
ред.- Офіційний вебсайт
- Рубаняк Оксана Володимирівна у соцмережі «Facebook»
- Рубаняк Оксана Володимирівна у соцмережі «Instagram»
- Рубаняк Оксана Володимирівна у соцмережі «Твіттер»
- Рубаняк Оксана Володимирівна у соцмережі «TikTok»
- Галина Ярема (7 вересня 2022). Кулеметниця Ксена. Високий замок. Процитовано 1 липня 2023.
- Діана Яців (18 листопада 2022). Кулеметниця з Прикарпаття написала лист для благодійного вечора у США, де збирали гроші для ЗСУ. Суспільне Новини. Процитовано 1 липня 2023.
- Жінки на фронті: 10 запитань кулеметниці Оксані Рубаняк. Elle. 28 липня 2022. Процитовано 1 липня 2023.
- Вікторія Коломієць (29 серпня 2022). «Хочеш жити у вільній державі — борись за неї». Як 19-річна студентка Оксана Рубаняк стала кулеметницею 72 ОМБр. #ШоТам. Процитовано 1 липня 2023.
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |