Вікіпедія

Рон Клейн

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Клейн.

Рональд А. Клейн (англ. Ronald A. Klain; нар. 8 серпня 1961(19610808)[2]) — американський політичний консультант, колишній лобіст, політик і адвокат, голова адміністрації Білого дому з 2021 до 2023 року. Член Демократичної партії, працював керівником апарату двох віцепрезидентів США: Ела Ґора (1995—1999) та Джо Байдена (2009—2011)[3][4][5]. Після повідомлення про випадки вірусу Ебола в Сполучених Штатах Барак Обама призначив його координатором реагування на Еболу в Білому домі (2014—2015)[6].

Рон Клейн
англ. Ronald Alan Klain
Рон Клейн
Рон Клейн
30-й Голова адміністрації Білого дому
20 січня 2021 — 7 лютого 2023
Президент Джо Байден
Попередник Марк Медовз
Наступник Джефф Зінтс
Народився 8 серпня 1961(1961-08-08) (62 роки)
Індіанаполіс, США
Відомий як адвокат, державний службовець, лобіст
Місце роботи Сенат США, Bill Clinton presidential campaign, 1992d, Al Gore presidential campaign, 2000d, O'Melveny & Myersd і Виконавчий офіс Президента США
Країна США
Alma mater Джорджтаунський університет, Гарвардська школа права і North Central High Schoold
Політична партія Демократична партія США
У шлюбі з Monica Medinad[1]
Нагороди
 Медіафайли у Вікісховищі

На початку 2020 року Клейн приєднався до президентської кампанії Байдена як старший радник[7][8]. 11 листопада було оголошено, що Байден обрав Клейна головою адміністрації Білого дому[9][10]. Склав присягу 20 січня 2021 року. У січні 2023 оголосив про намір піти з посади приблизно 7 лютого, під час промови Байдена про стан держави[11].

Життєпис ред.

Він отримав ступінь бакалавра мистецтв у Джорджтаунському університеті 1983 року. 1987 року закінчив Гарвардську школу права[12].

Клейн був помічником судді Верховного суду Байрона Вайта[en] протягом 1987 та 1988 років[13]. З 1989 до 1992 року він працював головним радником Комітету Сенату з питань судочинства. Він працював законодавчим директором конгресмена Еда Маркі. 1995 року сенатор Том Дешл призначив його директором з персоналу Комітету демократичного керівництва Сенату.

Особисте життя ред.

Клейн одружений з Монікою Медіною[en], адвокаткою та екологічною активісткою, яка працювала головною заступницею підсекретаря з торгівлі у справах океанів та атмосфери і нині[коли?] працює у фонді сім'ї Волтон. У них троє дітей — Ганна, Майкл та Даніель[14].

Примітки ред.

  1. ↑ https://www.eenews.net/stories/1063720347
  2. ↑ Warshaw, Shirley Anne (2014). The Clinton Years (англ.). Infobase Publishing. с. 189. ISBN 978-0-8160-7459-4. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 12 листопада 2020.
  3. ↑ Koffler, Keith (November 12, 2008). «Sources: Biden Picks Klain to Be Chief of Staff» [Архівовано 10 січня 2009 у Wayback Machine.] Roll Call; accessed October 18, 2014.
  4. ↑ Allen, Mike (November 13, 2008). «Klain accepts job as Biden chief of staff» [Архівовано 18 грудня 2008 у Wayback Machine.] Politico.
  5. ↑ Cooper, Helene C. (4 січня 2011). Ron Klain Leaving Vice President's Staff. The New York Times. Архів оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 5 січня 2011.
  6. ↑ School, Harvard Law. Ron Klain | Harvard Law School (англ.). Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 8 січня 2019.
  7. ↑ Biden for President: More Senior Advisors. Democracy in Action. Архів оригіналу за 12 August 2020.
  8. ↑ Parnes, Amie (27 вересня 2020). Meet Joe Biden's chief debate guru. The Hill. Архів оригіналу за 27 September 2020.
  9. ↑ Shear, Michael D.; Glueck, Katie; Haberman, Maggie; Kaplan, Thomas (11 листопада 2020). Biden Names Ron Klain as White House Chief of Staff. The New York Times. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 12 листопада 2020.
  10. ↑ President-elect Joe Biden Names Ron Klain as White House Chief of Staff. President-Elect Joe Biden (амер.). 12 листопада 2020. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 12 листопада 2020.
  11. ↑ Biden’s Longtime Chief of Staff Ron Klain Is Stepping Down. Bloomberg (англійською) . 27 січня 2023. Процитовано 18 лютого 2023.
  12. ↑ Ron Klain. GU Politics (амер.). Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 8 січня 2019.
  13. ↑ Ron Klain. Georgetown Institute of Politics and Public Service McCourt School of Public Policy. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 3 серпня 2016.
  14. ↑ «NOAA Leadership: Monica Medina» [Архівовано 28 грудня 2010 у Wayback Machine.] National Oceanic and Atmospheric Administration website; retrieved August 14, 2013.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рон_Клейн&oldid=39721602