Ромас Каланта (лит. Romas Kalanta; 22 лютого 1953, Алітус — 14 травня 1972, Каунас) — 17-річний литовський націоналіст, відомий після політичного акту самоспалення[2]. Символ литовського руху опору 1970-тих років, національний герой. Католик.

Ромас Каланта
лит. Romas Kalanta
Народився 22 лютого 1953(1953-02-22)[1]
Алітус, Q4217602?, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР[1]
Помер 15 травня 1972(1972-05-15) (19 років)
Каунас, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР[1]
·самоспалення
Поховання
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність дисидент
Нагороди
орден Хреста Погоні

БіографіяРедагувати

 
Лайсвес алея (Laisvės alėja). Каунас

Каланта — релігійний юнак-католик. На момент політичного акту самоспалення — студент вечірньої школи.

Вдався до самогубства на знак протесту проти русифікації та радянської окупації Литви. Вигукував «Свободу Литві!» біля Музичного театру на центральній вулиці Каунаса — біля фонтану, де збиралася молодь. У його записній книжці залишився запис: «В моїй смерті винен лише суспільний лад».

Агенти КДБ СРСР провели похорон 18 травня на 2 години раніше, ніж передбачалося, щоб запобігти масовому прощанню з героєм. Тоді молодь, що зібралася біля будинку загиблого Ромаса, рушила на центральну вулицю міста — алею Свободи (Лайсвес алея, Laisvės alėja). У демонстраціях 18 та 19 травня взяло участь понад три тисячі осіб, головним чином молодь. У придушенні акцій протесту брали участь агенти КҐБ, міліціонери, солдати з окупаційних частин; протестуючих били, затримували та заарештовували, стригли наголо, деяких вивозили за кілька десятків кілометрів від міста та відпускали.

Всього заарештовано 402 особи, з них 33 притягнуті до адміністративної відповідальності, шестеро засуджені як хулігани та антигромадські елементи. Експертиза, організована окупаційним режимом, назвала Каланта психічно хворим. Батькам протягом 8 років не дозволяли поставити надгробний пам'ятник на кладовищі Ромайняй (споруджений лише 1982 року).

Пам'ятьРедагувати

Про Каланта написано книги, знято документальний фільм «Діти фонтану» (режисери Раймундас Баніоніс, Андрюс Шюша; 1990).

5 липня 2000 року Ромас Каланта посмертно нагороджений орденом Хреста Вітіс першого ступеня[3].

14 травня 2002 року за участю президента Литовської Республіки Валдаса Адамкуса на місці самоспалення відкритий пам'ятник «Поле жертви» («Aukos laukas»; скульптор Робертас Антініс молодший, архітектор Саулюс Юшкіс)[4].

НагородиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #103275415X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Jeanne Dorr «The Young Man with the Mesmerizing Eyes». Архів оригіналу за 4 березень 2012. Процитовано 17 вересень 2012. 
  3. LR Prezidento dekretas Dėl Romo Kalantos (po mirties) apdovanojimo Vyčio Kryžiaus 1-ojo laipsnio ordinu Valstybės žinios, 2000-07-05, Nr. 54-1572
  4. Rokas Subačius. Dramatiškos biografijos: kovotojai, kūrėjai, karjeristai, kolaborantai… — V.: Mintis, 2005. — 443 p.: iliustr. ISBN 5-417-00887-7
  5. Декрет Президента Литви від 1 липня 2000 року № 928 Інформація на офіційному сайті Президента Литви(лит.)