Самоспалення — форма самогубства, коли людина обливає власне тіло пальним і підпалює. Часто причиною самоспалень є психічні розлади, і вони не проходять у публічних місцях. На відміну від цього публічне самоспалення має на меті висловлення протесту проти чого-небудь, наприклад окупації чи переслідувань. Болісне самоспалення за задумом його автора має уособлювати страждання, які відчувають від несправедливості.

Самоспалення буддійського монаха на центральній площі Сайгона, 1963 рік

Самоспалення як метод самогубстваРедагувати

Самоспалення є вкрай болючим і не обов'язково надійним методом самогубства. Люди, що спалюють себе, залишаються досить довго при свідомості і відчувають дуже сильний біль. Острах цього болю часто призводить до того, що жертви пожеж у висотних будинках воліють стрибок униз на неминучу смерть, ніж згоріти живцем. Сучасна медицина здатна зберегти життя багатьом обгорілим, які однак змушені жити з важкими каліцтвами і знівеченою зовнішністю. Самоспалення на публіці не є надійним методом ще й тому, що оточуючими людьми швидко робляться спроби загасити вогонь.

Відомі випадки самоспаленняРедагувати

 
Пам'ятний знак на честь Яна Палаха і Яна Заїця на Вацлавській площі в Празі

Самоспалення у мистецтвіРедагувати

  • Сцена самогубства божевільного з «Ностальгії» Андрія Тарковського.
  • Документальний фільм "Смолоскип. Василь Макух", виробництво Національної телекомпанії України, 2015 рік.

Див. такожРедагувати