Гриньків Роман Дмитрович

(Перенаправлено з Роман Гриньків)

Роман Дмитрович Гриньків (18 березня 1969, Київ) — український бандурист, педагог. Заслужений артист України (1998)[1]. Народний артист України. Лавреат Всеукраїнських (1988, м. Івано-Франківськ, I премія), Гран-прі Міжнародного конкурсу бандуристів ім. Г. Хоткевича (1993, м. Київ). Голова Фонду розвитку та вдосконалення бандурного мистецтва «Золотий акорд». Удосконалив бандуру київського типу.

Роман Гриньків
Ім'я при народженніРоман Дмитрович Гриньків
Народився18 березня 1969(1969-03-18) (55 років)
Київ
ГромадянствоСРСР СРСР
Україна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанняКиїв
Діяльністьбандурист, педагог
Alma materКиївське державне вище музичне училище імені Р. М. Глієра, Національна музична академія України імені Петра Чайковського
У шлюбі зДедюх Лариса Віталіївна
Нагороди.
Звання
Заслужений артист України
Заслужений артист України
Народний артист України

Життєпис

ред.

Закінчив Київську консерваторію в 1993 р. клас бандури професора С. Баштана. Викладач бандури в Національній музичній академії з 1997 — 2007 р. Заслужений артист України (1996), Народний артист України (2008)[2]. Є засновником і президентом фонду «Золотий акорд». Певний час жив у США і Канаді. Художній керівник тріо «Тріо Романа Гриньківа» тепер «Оркестр Романа Гриньківа». Одружений з бандуристкою Ларисою Дедюх. Виступав на спектаклі Наше Різдво з Ел ді Меолою в січні 2008 р. Заплановані 11 концертів з Ел ді Меолою в березні 2008 р. не відбулися[3].

Робота над конструкцією бандури та її удосконаленням

ред.
 
Дитячі бандури

Почав експериментувати й удосконалювати концертну бандуру.

  • 1989 — Зняв зайвий матеріал з корпусу бандури щоб зменшити вагу інструмента. З допомогою батька переробив металеві деталі механіки на зразок Львівських бандур.
  • 1991 — Замовив новий інструмент у Й. Ментея, використовуючи ідеї, втілені в попередній бандурі. Інструмент отримав назву «Бандура Страдіварі».[4]
  • 1999 — Думка створення майстерні для виробництва бандури.
  • 1999 — Вперше причепив демферову механіку до бандури, яку йому батько зробив з титану. Причепив стиль до бандури для легшого утримання інструменту та для контролювання демпфера.
  • 2000 — Стажувався у канадського майстра бандур В. Вецала в Торонто. Вивчав способи комерційного виробництва бандури в Північній Америці.
  • 2001 — Майстерня-кімната на заводі пана В. Шведа та інших в Торонто. Займався ремонтом бандур. Перебрався в Торонто, де і створив власну бандурну майстерню. Йому допомагала діаспора.[5]
  • 2003 — Відкриття майстерні у Києві.[6] Творець бандури старого зразка та електробандури з алюмінієвими корпусами.
  • 2006 — Закриття майстерні у Києві.

Участь у міжнародних фестивалях

ред.
  • 1988 — лавреат першої премії Всеукраїнського конкурсу виконавців на народних інструментах (м. Івано-Франківськ).
  • 1992 — лавреат третьої премії Міжнародного конкурсу виконавців на народних інструментах «Кубок Півночі» (м. Череповець)[7]
  • 1993 — лавреата всеукраїнських та міжнародних конкурсів, володар Гран-прі імені Гната Хоткевича.
  • 1993 — фестиваль Ієгуди Менухіна «All the World's Violins» в Брюсселі.
  • 2000 — фестиваль Бандури в Торонто, Канада.[8]
  • 2000 — Bloor West Ukrainian Street Festival Торонто, Канада.[9]
  • 2005 — етнофестиваль Країна Мрій.[10]
  • 2005 — фестиваль Бандури в Перемишлі, Польща.
  • 2006 — III Міжнародний фестиваль «Сузір'я майстрів» (Фестиваль виконавців на балалайці)[11]

Записи

ред.

У виконанні Гриньківа звучить партія бандури лише в деяких композиціях цього альбому у складі ансамблю: Ел Ді Меола(акустична гітара, перкусія, клавішні, багатострунна арфа, кайон, думбек, танбур); Герман Ромеро (додаткова перкусія, шейкер перкусія, акустична гітара); Роман Гриньків (бандура).

  • (2000) Австралійські мандри Фундація Золотий акорд (соло)
  • (2001) Strings of Soul Canadian Bandura Foundation (учасник)
  • (2002) Jazzium, Vol. 1 Lemma CD (учасник)
  • (2002) Enlightenment Canadian Bandura Foundation (solo)

Композиції

ред.

Веснянка, Фуга-остінато, Коломийка, Елегія.[12]

Учні

ред.

Ф. Дяденко, Н. Яницька, К. Троценко, В. Лисенко, О. Суслікова, Ю. Гаюр, І. Радіонова, Н. Голуб

Примітки

ред.
  1. Указ Президента України від 20.02.1998 року № 140/98 «Про присвоєння почесних звань України молодим митцям»
  2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про відзначення державними нагородами України // 06.11.2008. Архів оригіналу за 31 січня 2017. Процитовано 15 червня 2015.
  3. Ел Ді Меола відіграв концерт у Києві без Гриньківа // ЛІГАБізнесІнформ, 31.03.2008 [Архівовано 3 квітня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 29 грудня 2006.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 29 грудня 2006.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 грудня 2006.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 березня 2007. Процитовано 29 грудня 2006.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2007. Процитовано 29 грудня 2006.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 лютого 2007. Процитовано 29 грудня 2006.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 29 грудня 2006.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. http://balalaika.nm.ru/festival/3_5_3.html[недоступне посилання з липня 2019]
  12. Записи. Архів оригіналу за 10 травня 2007. Процитовано 29 грудня 2006.

Джерела

ред.

Посилання

ред.