Романчук Сергій Павлович

Романчук Сергій Павлович
Народився 21 грудня 1944(1944-12-21) (79 років)
Конотоп,
Сумська область
Країна  УРСР
Україна Україна
Діяльність доцент
Alma mater Київський університет
Галузь геоекологія, ландшафтознавство
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Вчене звання доцент
Науковий ступінь кандидат наук

Романчук Сергій Павлович (*21 грудня 1944 року) — український географ-геоеколог, кандидат географічних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Біографія ред.

Народився 21 грудня 1944 року в Конотопі, Сумської області. Закінчив у 1969 році географічний факультет Київського університету зі спеціальності «фізична географія». Навчався в аспірантурі на кафедрі фізичної географії та охорони природи. Працював з 1969 року в ґрунтознавчих експедиціях, науково-дослідних лабораторіях географічного факультету. З 1995 року працює доцентом на кафедрі фізичної географії та геоекології, у 19992000 роках виконував обов'язки завідувача кафедри. Кандидатська дисертація «Методика антропогенно-ландшафтних реконструкцій територій давнього освоєння (на прикладі Середнього Подніпров'я IV тисячоліття до н. е. — початок ІІ тисячоліття н. е.)» у 1992 році. Розробив і викладає курси: «Історичне ландшафтознавство», «Історична географія», «Етногеоекологія», «Етнокультурні ландшафти України».

Учасник науково-дослідних ґрунтознавчих, ландшафтознавчих, ландшафто-екологічних, археологічних та краєзнавчих експедицій в усіх ландшафтних зонах України. Співпрацює з Національним екологічним центром України, Інститутом археології НАН України. Був на громадських засадах редактором українського екологічного вісника «Ойкумена».

Нагороди і відзнаки ред.

Брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, статус учасника ліквідації ІІ категорії. Нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України.

Наукові праці ред.

Сфера наукової діяльності: теоретичні, методологічні, методичні та регіональні аспекти дослідження природно-антропогенної історії ландшафтів України, взаємодія етносів з ландшафтами етнічних територій, формування етнокультурних, сакральних та історичних ландшафтів. Автор понад 100 наукових праць, у тому числі 3 монографій, 5 навчальних посіб. Основні праці:

  1. Історичне ландшафтознавство (теоретико-методологічні засади та методика антропогенно-ландшафтних реконструкцій давнього природокористування): Монографія. — К., 1998.
  2. Основи етногеоекології: Навчальний посібник. — К., 2005.

Література ред.

  1. Географічний факультет у персоналіях / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Дмитрук О. Ю. та інші. — К., 2008.