Ро́зріз у кресленні — ортогональна проекція предмета, який уявно розітнено одною чи кількома площинами щоб виявити його внутрішню структуру [1]. Розріз є умовним зображенням, бо при його виконанні тільки умовно проводять cічні (розтинальні) площини та уявно не показують окремі частини предмета, які розміщені між спостерігачем і даними січними площинами і показують лише ті деталі та їх частини, що розташовані за січною площиною або потрапляють до неї.

Розріз автомобіля, виконаний на натурному зразку з метою демонстрування конструкції

Класифікація розрізівРедагувати

Залежно від положення січної площини відносно основних вимірів предмета розрізи поділяються на поздовжні й поперечні, а залежно від кількості січних площин розрізи бувають прості та складні, причому останні поділяються на східчасті та ламані[1]. За повнотою виконання і призначенням розрізи бувають повні (утворені при повному (наскрізному) перетині несиметричного предмета січною площиною) та місцеві (призначені для з'ясування будови предмета в окремому обмеженому місці)[1].

В залежності від положення січних площин відносно площин проекцій розрізи поділяються на горизонтальні, фронтальні, профільні та похилі.

Простий розрізРедагувати

Простий розріз утворюється однією січною площиною та за положенням січної площини поділяється на[1]:

  • Горизонтальний розріз — розріз, виконаний січними площинами, паралельними до горизонтальної площини проекцій.
  • Фронтальний розріз — вертикальний розріз, виконаний січними площинами, паралельними до фронтальної площини проекцій.
  • Профільний розріз — вертикальний розріз, виконаний січними площинами, паралельними до профільної площини проекцій.
  • Похилий розріз — розріз, виконаний січною площиною, що складає з горизонтальною площиною проекції кут, який відрізняється від прямого.
  • Поздовжній розріз — розріз, виконаний січними площинами, спрямованими вздовж довжини чи висоти предмета.
  • Поперечний розріз — розріз, виконаний січними площинами, спрямованими перпендикулярно до довжини чи висоти предмета.

Складний розрізРедагувати

Складний розріз — розріз, виконаний декількома січними площинами, який за їх положенням поділяється на[1]:

  • Ступінчатий розріз — складний розріз, виконаний декількома паралельними січними площинами.
  • Ламаний розріз — складний розріз, виконаний за допомогою січних площин, що перетинаються не під прямим кутом.

Виконання розрізів на кресленняхРедагувати

 
Приклад виконання простого профільного розрізу
 
Приклад виконання ступінчатого розрізу
 
Приклад виконання місцевого розрізу

На кресленні внутрішні конфігурації частини предмета в розрізі показують суцільними лініями, як і видимий контур предмета. При цьому те, що знаходиться в січній площині, за винятком порожнин, штрихують тонкою суцільною лінією.

Положення січної площини вказують на кресленні розімкненою (потовщеною) лінією. При складному розрізі штрихи проводять також у місцях перетину січних площин між собою. На початковому і кінцевому штрихах слід ставити стрілки, що вказують напрямок погляду.

Біля початку і кінця лінії перерізу, а при необхідності, і біля місць перетину січних площин ставлять одну й ту ж велику букву. Літери наносять біля стрілок, що вказують напрямок погляду з зовнішнього боку.

Розріз має бути відмічений написом по типу «А-А» (завжди двома літерами через тире).

На будівельних кресленнях біля лінії перетину замість літер допускається застосовувати цифри та так само надписувати назву розрізу (плану) з присвоєнням йому літерних, цифрових або інших позначень.

Коли січна площина збігається з площиною симетрії предмета в цілому, а відповідні зображення розташовані на одному й тому ж аркуші в безпосередньому проекційному зв'язку і не розділені іншими зображеннями, для горизонтальних, фронтальних і профільних розрізів не позначають положення січної площини і розріз написом не супроводжують.

Горизонтальні, фронтальні та профільні розрізи розташовують на місці відповідних основних видів. До того ж, якщо деталь симетрична, повний розріз зазвичай не виконується. Замість нього виконується суміщення піввигляду з піврозрізом. При цьому на лівій половині фронтальної чи профільної проекції деталі та на верхній частині для її горизонтальної проекції виконується вигляд без невидимих ліній (тобто виявляється зовнішня структура деталі), тоді як на іншій половині проекції виконується розріз (показується внутрішня структура деталі).

Вертикальний розріз, коли січна площина не паралельна до фронтальної або профільної площини проекцій, а також похилий розріз повинні будуватися і розташовуватися відповідно до напряму, зазначеного стрілками. Допускається розташовувати такі розрізи в будь-якому місці креслення, а також з поворотом до положення, відповідного прийнятому для даного предмета на головному зображенні.

При ламаних розрізах січні площини умовно повертають до суміщення в одну площину, при цьому напрям повороту може не збігатися з напрямком погляду.

Місцевий розріз виділяють на вигляді суцільною хвилястою лінією або суцільною тонкою лінією зі зламом. Ці лінії не повинні збігатися з будь-якими іншими лініями зображення.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д ДСТУ 3321:2003 Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять.

ДжерелаРедагувати

  • ДСТУ ISO 128-40:2005 Кресленики технічні. Загальні принципи оформлення. Частина 40. Основні положення про розрізи та перерізи. (ISO 128-40:2001, IDT)
  • ДСТУ ISO 128-44:2005 Кресленики технічні. Загальні принципи оформлення. Частина 44. Розрізи та перерізи на машинобудівних креслениках. (ISO 128-44:2001, IDT)
  • ДСТУ ISO 128-50:2005 Кресленики технічні. Загальні принципи оформлення. Частина 50. Основні положення про зображення розрізів і перерізів. (ISO 128-50:2001, IDT)
  • ГОСТ 2.305-2008 ЕСКД. Изображения — виды, разрезы, сечения.
  • Островський О. Інженерне креслення з додатком основ комп'ютерного креслення (CAD): Навчальний посібник для студентів технічних навчальних закладів.- Львів: Оксарт, 1998. — 184 с. — ISBN 966-7113-27-2
  • Інженерна графіка: креслення, комп'ютерна графіка: Навчальний посібник / За ред. А. П. Верхоли . — К.: Каравела, 2005 . — 304 с. — Вища освіта в Україні. — ISBN 966-8019-35-0