Кресленик деталі

Приклад зображень на кресленику деталі

Кре́сленик дета́лі (робо́чий кре́сленик) — кресленик, який містить зображення деталі та інші дані, згідно з якими її виготовляють і контролюють[1].

Процес виконання робочих креслеників за складальним креслеником чи креслеником загального виду часто називають деталюванням.

Загальні вимогиРедагувати

Кресленик кожної деталі виконується на окремому аркуші креслярського формату з дотриманням загальних правил виконання креслеників (ГОСТ 2.109-73 [2]). Кресленик деталі повинен містити:

  • необхідні зображення — вичерпні відомості про форму деталі: види, розрізи, перерізи, виносні елементи;
  • всі необхідні розміри: габаритні, приєднувальні, розміри окремих елементів деталі, розміри для довідок;
  • допуски розмірів;
  • відомості про шорсткості поверхонь деталі;
  • допуски на форму і взаємне розташування поверхонь;
  • технічні вимоги, що слід забезпечити при виготовленні деталі (термічна обробка, покрив і т.д.);
  • додаткові дані, необхідні для виготовлення і контролю деталі (наприклад, таблиці з параметрами на креслениках зубчастих коліс);
  • особливі вимоги до спільно оброблюваних деталей;
  • марку матеріалу деталі і Державний стандарт на нього (та за потреби сортамент (металопрокат): круг, лист тощо згідно відповідних стандартів);
  • основний напис за формою 1 відповідно до ГОСТ 2.104-2006[3].

Вимоги до зображеньРедагувати

Всі види, розрізи та перерізи подаються згідно з ГОСТ 2.305-68[4] та/або ДСТУ ISO 128-30:2005[5]; ДСТУ ISO 128-34:2005[6]; ДСТУ ISO 128-40:2005[7]; ДСТУ ISO 128-44:2005[8]; ДСТУ ISO 128-50:2005[9].

Зображення на кресленні виконуються за методом паралельного прямокутного проеціювання[10]. Кількість видів та інших зображень повинна бути:

  • мінімальною, але забезпечувати повне уявлення про внутрішні і зовнішні форми деталі;
  • достатньою для нанесення всіх необхідних для виготовлення деталі розмірів.

Як головний вид вибирають вид, що дає найповніше уявлення про форму і розміри предмета. Головний вид деталі вибирається незалежно від її розташування на складальному кресленні. Зазвичай зображення головного виду деталі типу «корпус» відповідає її робочому стану, а для деталей у вигляді тіл обертання (вали, осі, втулки тощо), головний вид розташовують так, щоб їх поздовжні осі були горизонтальними. Лінії невидимого контуру на кресленику показувати не рекомендується — доцільно частини деталі, що мають внутрішні отвори і порожнини, розсікати січними площинами і показувати їх у вигляді розтинів (розрізів) або перерізів. Для графічного зображення будь-якої частини деталі, що має дрібні конструктивні особливості, її слід додатково показати у вигляді виносного елемента і у більшому масштабі.

На частині зображення деталі, що розсічена січною площиною, наноситься штрихування. Штрихування деталей, виготовлених з металів і твердих сплавів, виконується суцільними тонкими лініями під кутом 45° або до лінії контуру зображення чи до його осі.

Вимоги до написівРедагувати

Написи, що наносяться на кресленику та іншу технічну документацію, наносяться креслярським шрифтом ГОСТ 2.304-81[11] або ДСТУ ISO 3098-6:2007[12]. На креслениках, виконаних олівцем (і за допомогою ЕОМ), розмір шрифту повинен бути не меншим за 3,5. Рекомендований розмір шрифту при нанесенні розмірів — 5, технічних умов — 7. Рекомендується використовувати похилий шрифт (типу Б), що має кут нахилу близько 75 ° до основи рядка (розмір шрифта в цьому випадку вимірюється по перпендикуляру до основи рядка).

Вимоги до зазначення розмірівРедагувати

Всі розміри проставляються з врахуванням їх граничних відхилів згідно з ДСТУ ГОСТ 2.307:2013[13] та/або згідно ДСТУ ISO 129-1:2007[14].

Лінійні розміри (довжина, ширина, висота, товщина, діаметри і радіуси деталі) зазначають вказують в міліметрах в десятковій системі числення без позначення одиниці вимірювання. Виняток становить позначення різі, де розміри можуть проставлятися у вигляді простих дробів з умовним позначенням дюйма (наприклад: К 3/4" ГОСТ 6111-52[15]).

Кутові розміри зазначають у позасистемних одиницях вимірювання плоского кута, а саме, в градусах, мінутах, секундах, завжди з позначенням одиниці вимірювання (наприклад: 7 ° 14 ' 30 ").

Всі числові значення розмірів, проставлені на кресленику, відповідають їх натуральній величині незалежно від того, в якому масштабі зображений сам предмет. При вирішенні питання про те, які саме розміри необхідно проставити на кресленику, треба враховувати технологію виготовлення деталі та її положення відносно сполучених з нею деталей.

 
Ланцюжковий (зліва) та координатний (справа) способи поставляння розмірів

Повторення розмірів на різних зображеннях не допускається. Самі розміри можна наносити одним з наступних способів:

  • ланцюжковим способом, що полягає в послідовному заданні розмірів між суміжними елементами ланцюжком;
  • координатним способом, при якому всі розміри завдаючи від загальної бази;
  • комбінованим способом, що є поєднанням двох попередніх способів.

Розмірні лінії рекомендується наносити поза контуром зображення. Відстань між паралельними розмірними лініями повинна бути не меншою за 7 мм, між розмірною лінією і лінією контуру — не меншою за 10 мм.

По можливості слід уникати перетину розмірних і виносних ліній. Для цього коротші розмірні лінії проводять ближче до ліній контуру, довші — далі від них.

Умовні знаки в розмірахРедагувати

При поставлянні розмірів використовуються умовні знаки. Умовний знак ставиться перед розмірним числом:

  • Діаметр: ∅ 20;
  • Радіус: R 10;
  • Квадрат:  ;
  • Конусність (відношення різниці діаметрів великої і малої основ конуса до його висоти):  ;
  • Ухил (відношення висоти підйому до довжини ділянки): ∠ 12%;
  • Сфера:
    • згідно ДСТУ ГОСТ 2.307:2013[13]: R 10; ∅ 20; Сфера ∅ 20; або ΟR 20;
    • згідно ДСТУ ISO 129-1:2007[14]: SR 10; S∅ 20;
  • Товщина: s0,4[13] або t=0,4[14];
  • Розміри для довідок:
    • позначають знаком[13] - *, наприклад 58*, а у технічні вимоги додають: *Розміри для довідок.
    • розміри подаються у круглих дужках без допусків[14]: (58);
  • Метрична різь: М 12;

Зазначення допусків на розміриРедагувати

Умовне позначення поля допуску проставляється після номінального розміру одним з наступних способів:

  • умовними позначками полів допусків, наприклад:
  чи 12 е8;
  • числовими значеннями граничних відхилень, наприклад:
  чи  ;
  • комбінованим способом, наприклад:
  чи  .

Якщо граничні відхилення розмірів не зазначено безпосередньо після розміру, то вони обумовлюються в технічних вимогах над основним написом, наприклад:

«Не вказані граничні відхили розмірів H14, h14, ± IT14/2».

Позначення шорсткості поверхоньРедагувати

 
Приклади позначень шорсткості поверхонь

На робочому кресленику для всіх поверхонь, що підлягають обробці повинна вказуватись величина шорсткості (ГОСТ 2.309-73[16]), яка визначається як середнє арифметичне відхилення профілю (Ra) або висота нерівностей профілю по 10 точках (Rz) в мікронах. Шорсткість поверхонь вказується спеціальними знаками, які розміщують на лініях контуру або виносних лініях. Робочі поверхні необхідно обробляти ретельніше, ніж поверхні, що не стикаються з іншими деталями.

У випадках, коли більшість поверхонь має однакову шорсткість, її позначення поміщають у правому верхньому куті кресленика і в дужках поруч з ним наносять знак шорсткості без позначення шорсткості. Розміри знака шорсткості в дужках і на зображенні повинні бути однаковими, а розмір знака перед дужками — у 1,5 рази більший.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ДСТУ 3321:2003 Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять.
  2. ГОСТ 2.109-73 Единая система конструкторской документации. Основные требования к чертежам.
  3. ГОСТ 2.104-2006 Единая система конструкторской документации. Основные надписи.
  4. ГОСТ 2.305-68 ЕСКД. Изображения - виды, разрезы, сечения.
  5. ДСТУ ISO 128-30:2005 Кресленики технiчнi. Загальнi принципи оформлення. Частина 30. Основнi положення про види (ISO 128-30:2001, IDT).
  6. ДСТУ ISO 128-34:2005 Кресленики технiчнi. Загальнi принципи оформлення. Частина 34. Види на машинобудiвних креслениках (ISO 128-34:2001, IDT).
  7. ДСТУ ISO 128-40:2005 Кресленики технiчнi. Загальнi принципи оформлення. Частина 40. Основнi положення про розрiзи та перерiзи (ISO 128-40:2001, IDT)
  8. ДСТУ ISO 128-44:2005 Кресленики технiчнi. Загальнi принципи оформлення. Частина 44. Розрізи та перерiзи на машинобудiвних креслениках (ISO 128-44:2001, IDT).
  9. ДСТУ ISO 128-50:2005 Кресленики технiчнi. Загальнi принципи оформлення. Частина 50. Основнi положення про зображення розрiзiв i перерiзiв (ISO 128-50:2001, IDT).
  10. ГОСТ 2.305-2008 Единая система конструкторской документации. Изображения — виды, разрезы, сечения.
  11. ГОСТ 2.304-81 Единая система конструкторской документации. Шрифты чертежные.
  12. ДСТУ ISO 3098-6:2007 Документація технічна на вироби. Шрифти. Частина 6. Кирилична абетка (ISO 3098-6:2000, IDT).
  13. а б в г ДСТУ ГОСТ 2.307:2013 Єдина система конструкторської документації. Нанесення розмірів і граничних відхилів (ГОСТ 2.307-2011, IDT)
  14. а б в г ДСТУ ISO 129-1:2007 Кресленики технiчнi. Проставлення розмiрiв i допускiв. Частина 1. Загальнi принципи (ISO 129-1:2004, IDT).
  15. ГОСТ 6111-52 Резьба коническая дюймовая с углом профиля 60 градусов.
  16. ГОСТ 2.309-73 Единая система конструкторской документации. Обозначения шероховатости поверхностей.

ДжерелаРедагувати

  • Островський О. Інженерне креслення з додатком основ комп'ютерного креслення (CAD): Навчальний посібник для студентів технічних навчальних закладів .- Львів: Оксарт, 1998. — 184 с. — ISBN 966-7113-27-2
  • Інженерна графіка: креслення, комп'ютерна графіка: Навчальний посібник / За ред. А. П. Верхоли .— К.: Каравела, 2005 .- 304 с.- Вища освіта в Україні. — ISBN 966-8019-35-0

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати