Розета

Розе́тка (від фр. rosette — «трояндочка») — у мистецтві й архітектурі — орнаментальна прикраса круглої форми в плані, має вигляд стилізованого зображення квітки, яка розпустилась. Мотив рослинного орнаменту широко використовувався при оздобленні кесонів, падуг стель тощо, у садово-парковому мистецтві.

Форми розеток

Існують такі розетки:

• розетка акантова — пелюстки виконано як акантові листочки, які чергуються із стрілками (подібно іонікам).
• розетка вихрова — декоративна форма, з центру якої розходяться однобічно вигнуті дуги однакової кривини. За композиційною побудовою подібна свастиці. Вживалась у давньоруському мистецтві, де була запозиченою від норманів.
• розетка зонтична — у вигляді еліпса з променями (поширена в часи ампіру).
• розетка сонячна — те саме, що і розетка вихрова.

Література

• Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.

Посилання

• Розета // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1616. — 1000 екз.