Стилізація
Стиліза́ція — у мистецтві й літературі свідоме наслідування формальних прикмет якогось стилю. У мистецтві можна стилізувати під будь-який стиль (єгипетський, візант., бароковий, бідермаєр, народне мистецтво тощо); часом це наслідування виростає у власні стилі (неокласицизм, неовізантизм, неореалізм тощо).
Стилізація це один із прийомів візуальної організації образного вираження, при якому виявляються найбільш характерні риси предмета і відкидаються непотрібні деталі[1]. Стилізація як процес роботи являє собою декоративне узагальнення зображуваних об'єктів (фігур, предметів) за допомогою ряду умовних прийомів зміни форми, об'ємних і колірних співвідношень[2].
Творчий метод стилізації увазі запозичення історичних, національних, сюжетних мотивів або художніх прийомів із уже наявного культурного досвіду, їх творче переосмислення і образну передачу сучасними художніми засобами[3].
Література ред.
У літературі стилізація це наслідування, наприклад, Біблії, «Слова о полку…» (поезії О. Стефановича), народних дум (ранній П. Тичина) народних пісень (2-й жмуток «Зів'ялого листя» І. Франка), врешті стилю якогось письм. (писання «під Шевченка» у 19 ст.).
До С. умовно належать такі жанри як пародія — переробка якогось твору на смішний лад і травестія — переробка поважного твору на веселий («Енеїда» І. Котляревського). Залежно від уміння і таланту того чи того автора, С. буває позитивна або негативна.
Див. також ред.
- образ, образ художній
- зображальні засоби і прийоми
- декоративно-графічні засоби виразності (точка, лінія, пляма)
- композиційні засоби виразності (симетрія, асиметрія, ритм, рівновага, контраст, нюанс, статика, динаміка)
- колір як декоративний засіб виразності, колірна гармонія
- декоративне зображення, зображення
- художня мова, художній стиль
- Обрі Бердслі, графік-стиліст
- Бродський Савва Григорович, графік-стиліст
- Свинін Борис Олександрович, скульптор-стиліст
Примітки ред.
- ↑ Панкратова А. В. Пропедевтика: теория и композиции для графических дизайнеров: методическое пособие к курсу «Пропедевтика (основы композиции)» / А. В. Панкратова ; Смоленск. гуманит ун-т. – Смоленск, 2010. – 60 с.
- ↑ Логвиненко Г. М. Декоративная композиция: учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по специальности «Изобразительное искусство» / Г. М. Логвиненко.— М. : ВЛАДОС, 2008. – 144 с.: ил. (Изобразительное искусство).
- ↑ Билялова И. Я. [Архівовано 2015-12-08 у Wayback Machine.] Декоративная стилизация на занятиях по дисциплине «основы композиции» [Архівовано 2015-12-08 у Wayback Machine.]
Джерела ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Посилання ред.
- Стилізація // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 431.
- Стилізація // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 548. — 634 с.
- Стиль поезії Шевченка // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 958-973.