Рожаниці
Рожани́ці — персонажі слов'янської міфології, покровительки роду, сім'ї, домашнього вогнища. Гіпотетично — богині долі. Зазвичай згадуються разом із Родом.
| Рожаниці | |
|---|---|
 | |
| Божество в | слов'янська міфологія |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Згадки ред.
Рожаниці відомі лише з середньовічних церковних текстів і не знані в фольклорі[1]. У повчаннях проти язичництва XI—XII ст. (зокрема творах Кирика Новгородця та «Слові Христолюбця»)[2] рожаниці згадуються поряд із Родом. Там вказується, що Роду з рожаницями приносили в жертву каші, хліб, сир і мед[3].
У астрологічних текстах рожаницями називають 7 планет, які нібито визначають долю людини[3].
Реконструкції функцій ред.
Борис Лобовик вважав рожаниць небесними духами-заступницями родючості, які піклуються про плодовитість промислового звіря й худоби, а також є захисницями породілль. З часом риси рожаниць, згідно з Лобовиком, влилися в образ давньоукраїнської богині весни Лади[4].
Алексанадр Ґейштор доводив, що Рода хибно пов'язувати з рожаницями, оскільки вони взагалі не згадуються в фолькорі, а присутні лише в церковних текстах[1].
Борис Рибаков вважав рожаниць богинями плодючості. Ладу та Лелю він зараховував до рожаниць[5].
На думку Володимира Петрухіна, Род і рожаниці — це духи долі, які в середньовічній християнській традиції були замінені відповідно Богом, Богородицею та жінками-святими[6].
В'ячеслав Іванов і Володимир Топоров писали, що Род і рожаниці близькі до південнослов'янських персонажів — Суда та судениць[3].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. Кліо. с. 196—199.
- ↑ Онацький, Євген (1964). Рожаниці / Українська мала енциклопедія. Т. Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. Буенос-Айрес: Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. с. 1611.
- ↑ а б в Славянская мифология. Энциклопедический словарь. Эллис Лак. 1995. с. 107, 335.
- ↑ Род і рожаниці – Українська Релігієзнавча Енциклопедія (укр.). Процитовано 29 липня 2022.
- ↑ Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. Кліо. с. 126, 209.
- ↑ Исследования в области балто-славянской духовной культуры: загадка как текст (рос.). Индрик. 1994. с. 314—343. ISBN 978-5-85759-004-1.
|
Це незавершена стаття з міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |