Відкрити головне меню

Александр Ґейштор[4] (пол. Aleksander Gieysztor; 17 липня 1916, Москва — 9 лютого 1999, Варшава) — польський історик. Доктор історичних наук (1945), член-кореспондент (1972), академік Польської АН (1980), іноземний член НАН України (1991), Академії медієвістів Америки (Cambridge, Mass.); Бельгійської королівської АН літератури та мистецтв; Академії мистецтва і літератури в Парижі; Шведської королівської академії літератури, історії та античних наук (1982); почесний доктор низки університетів (університет Екс-Марсель в м. Екс-ан-Прованс, 1960; університет м. Бордо (обидва у Франції), 1961; Будапештський університет (Угорщина), 1975; Сорбонна (Париж), 1976; Московський університет (Москва), 1980; Оксфордський університет (Оксфорд, Велика Британія), 1984 та ін.).

Александр Ґейштор
пол. Aleksander Gieysztor
Gieysztor.jpg
Народився 17 липня 1916(1916-07-17)[1][2]
Москва, Російська імперія[2]
Помер 9 лютого 1999(1999-02-09)[1][2] (82 роки)
Варшава, Польща[2]
Поховання Повонзківський цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland.svg Польща
Національність поляк
Діяльність історик, викладач університету, медієвіст
Alma mater Варшавський університет
Сфера інтересів Медієвістика
Заклад Варшавський університет
Посада академік
Член Польська академія наук[3], Історичне товариство у Львові, Collegium Invisibile[d], Варшавське наукове товариство, Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей і Medieval Academy of America[d]
У шлюбі з Irena Gieysztorowa[d]
Нагороди

Олександр Гейштор у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився в м. Москва в сім'ї банківського урядника А.Гейштора. 1921 сім'я Гейшторів переїхала до Польщі і з того часу мешкала у Варшаві. По закінченні гімназії (1933) Олександр Гейштор навчався у Варшавському університеті, який закінчив 1937 зі ступенем магістра історії. 1938—1939 продовжував навчання в Парижі. Учасник німецько-польської війни 1939. У роки гітлерівської окупації Польщі перебував у таємному Варшавському університеті, готуючи докторську дисертацію «Ze studiów nad genezą wypraw krzyżowych. Encyklika Sergiusza IV, 1009—1012» (вийшла друком 1948). Працював в Історичному інституті Варшавського університету спочатку як ад'юнкт, з 1946 — доцент, з 1949 — надзвичайний професор, 1960 — ординарний професор 1949—1952 — керівник відділу з питань вивчення походження Польської держави при Міністерстві культури ПНР. 1953 обраний віце-директором Інституту історії матеріальної культури Польської АН, 1955—1975 — директор Історичного інституту Варшавського університету. 1975—1980 — віце-президент, 1980—1985 — президент Міжнародного комітету історичних наук, 1980—1984, 1990—1992 — президент Польської АН, одночасно 1980—1991 — директор Королівського замку у Варшаві. Творчий доробок Гейштора налічує понад тисячу наукових праць, у яких осмислено проблеми раннього західно-європейського середньовіччя, доби і постаті Карла Великого. Серед його студій — роботи з історії давніх слов'ян, реконструкції міфології слов'ян з погляду індоєвропейської міфології. Олександр Гейштор — засновник власної наукової школи, представниками якої є відомі польські історики: М.Дембінська, Т.Дунін-Вансович, С.Гавлас, М.Кочерська, С.-К.Кучинський, Т.Лалік, Р.Міхальовський, К.Модзалевський, А.Плачинська, С.Подвінська, А.Поппе, Т.Росляновський, Є.Суходольська та ін.

Помер у м. Варшава. У 1999 році «Przegląd Wschodni» (Польща) встановив премію ім. Гейштора за найкращу працю з історії.

ДоробокРедагувати

  • Александр Ґейштор Слов'янська міфологія пер. з польськ. Сергія Гіріка. Київ : ТОВ «Видавництво “Кліо”», 2014. – 416 с.: іл. ISBN 978‐617‐7023‐22‐6.

ПриміткиРедагувати

Джерела та літератураРедагувати