Відкрити головне меню

Александр Ґейштор[4] (пол. Aleksander Gieysztor; 17 липня 1916, Москва — 9 лютого 1999, Варшава) — польський історик. Доктор історичних наук (1945), член-кореспондент (1972), академік Польської АН (1980), іноземний член НАН України (1991), Академії медієвістів Америки (Cambridge, Mass.); Бельгійської королівської АН літератури та мистецтв; Академії мистецтва і літератури в Парижі; Шведської королівської академії літератури, історії та античних наук (1982); почесний доктор низки університетів (університет Екс-Марсель в м. Екс-ан-Прованс, 1960; університет м. Бордо (обидва у Франції), 1961; Будапештський університет (Угорщина), 1975; Сорбонна (Париж), 1976; Московський університет (Москва), 1980; Оксфордський університет (Оксфорд, Велика Британія), 1984 та ін.).

Александр Ґейштор
пол. Aleksander Gieysztor
Gieysztor.jpg
Народився 17 липня 1916(1916-07-17)[1][2]
Москва, Російська імперія[2]
Помер 9 лютого 1999(1999-02-09)[1][2] (82 роки)
Варшава, Польща[2]
Поховання Повонзківський цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland.svg Польща
Національність поляк
Діяльність історик, викладач університету, медієвіст
Alma mater Варшавський університет і Національна школа хартій[d]
Сфера інтересів Медієвістика
Заклад Варшавський університет
Посада академік
Член Польська академія наук[3], Історичне товариство у Львові, Collegium Invisibile[d], Варшавське наукове товариство, Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей і Medieval Academy of America[d]
У шлюбі з Irena Gieysztorowa[d]
Нагороди

Олександр Гейштор у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився в м. Москва в сім'ї банківського урядника А.Гейштора. 1921 сім'я Гейшторів переїхала до Польщі і з того часу мешкала у Варшаві. По закінченні гімназії (1933) Олександр Гейштор навчався у Варшавському університеті, який закінчив 1937 зі ступенем магістра історії. 1938—1939 продовжував навчання в Парижі. Учасник німецько-польської війни 1939. У роки гітлерівської окупації Польщі перебував у таємному Варшавському університеті, готуючи докторську дисертацію «Ze studiów nad genezą wypraw krzyżowych. Encyklika Sergiusza IV, 1009—1012» (вийшла друком 1948). Працював в Історичному інституті Варшавського університету спочатку як ад'юнкт, з 1946 — доцент, з 1949 — надзвичайний професор, 1960 — ординарний професор 1949—1952 — керівник відділу з питань вивчення походження Польської держави при Міністерстві культури ПНР. 1953 обраний віце-директором Інституту історії матеріальної культури Польської АН, 1955—1975 — директор Історичного інституту Варшавського університету. 1975—1980 — віце-президент, 1980—1985 — президент Міжнародного комітету історичних наук, 1980—1984, 1990—1992 — президент Польської АН, одночасно 1980—1991 — директор Королівського замку у Варшаві. Творчий доробок Гейштора налічує понад тисячу наукових праць, у яких осмислено проблеми раннього західно-європейського середньовіччя, доби і постаті Карла Великого. Серед його студій — роботи з історії давніх слов'ян, реконструкції міфології слов'ян з погляду індоєвропейської міфології. Олександр Гейштор — засновник власної наукової школи, представниками якої є відомі польські історики: М.Дембінська, Т.Дунін-Вансович, С.Гавлас, М.Кочерська, С.-К.Кучинський, Т.Лалік, Р.Міхальовський, К.Модзалевський, А.Плачинська, С.Подвінська, А.Поппе, Т.Росляновський, Є.Суходольська та ін.

Помер у м. Варшава. У 1999 році «Przegląd Wschodni» (Польща) встановив премію ім. Гейштора за найкращу працю з історії.

ДоробокРедагувати

  • Александр Ґейштор Слов'янська міфологія пер. з польськ. Сергія Гіріка. Київ : ТОВ «Видавництво “Кліо”», 2014. – 416 с.: іл. ISBN 978‐617‐7023‐22‐6.

ПриміткиРедагувати

Джерела та літератураРедагувати