Роджер Ґловер
Роджер Девід Ґловер (англ. Roger David Glover; народився 30 листопада 1945 року, Брекон, Уельс, Велика Британія) — уельський бас-гітарист, клавішник, пісняр, композитор, продюсер. Більш за все відомий як бас-гітарист та пісняр легендарного британського хард-рок гурту Deep Purple.
| Роджер Ґловер | |
|---|---|
| англ. Roger Glover | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | англ. Roger David Glover |
| Дата народження | 30 листопада 1945 (78 років) |
| Місце народження | Брекон, Brecond, Повіс, Уельс, Велика Британія |
| Роки активності | 1965 — тепер. час |
| Громадянство |  Уельс, .svg){kind=small} Велика Британія |
| Професії | басист, пісняр, музичний продюсер |
| Освіта | Мідлсекський університетd і Harrow High Schoold |
| Інструменти | бас-гітара, гітара[1] і басовий інструментd[1] |
| Жанри | гардрок[2] і прогресивний рок[1] |
| Гурти | Episode Six, Deep Purple, Rainbow |
| Членство | Deep Purple |
| Діти (3) | Gillian Gloverd |
| rogerglover.com | |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Ранні роки
ред.Ґловер народився біля міста Брекона, що в Уельсі. Перед тим як перебратися в Лондон, сім'я Ґловера поселилася в місті Сент-Хеленс, що в графстві Мерсісайд, на північному заході Англії. Коли Роджеру було 10, родина оселилася в лондонському Південному Кенсінгтоні. Приблизно в цей же час інтереси Ґловера починають зміщуватися в бік рок-музики і у віці 13 років він почав грати на гітарі.
Пізніше він переїхав в Піннер, округ на півночі Лондона. Там, під час навчання у окружній школі для хлопчиків «Harrow County School for Boys», він зі своїми друзями створив свій перший музичний гурт Madisons, який пізніше об'єднався з іншим місцевим гуртом, в результаті чого було створено групу Episode Six. Тут він пізніше познайомиться зі своїм майбутнім другом та колегою по Deep Purple, співаком Ієном Ґілланом. Обидва покинуть Episode Six в 1969 році, щоб приєднатися до Deep Purple.
Кар'єра з Deep Purple
ред.Після того, як учасники тоді ще маловідомої групи Deep Purple Джон Лорд і Ричі Блекмор, які шукали заміну Роду Евансу, який не вписувався в обраний ними новий стиль групи, побачили Ґіллана на одному з виступів Episode Six, вони запропонували йому приєднатися до їх групи, змінивши Рода. Проби Ґіллана пройшли успішно, і таким чином Ґіллан влітку 1969 приєднався до Deep Purple, привівши із собою з Episode Six Ґловера. Цей склад пізніше стало прийнято вважати «класичним», так званий Deep Purple, Mark II (Ієн Ґіллан — вокал, Ричі Блекмор — гітара, Джон Лорд — клавіші, Роджер Ґловер — бас, Ієн Пейс — ударні). Пізніше Ґловер згадував, що при зустрічі з учасниками Deep Purple був наляканий похмурістю учасників нової групи, які «… носили чорне й виглядали дуже загадково».
Першим записом у складі нової групи став написаний Джоном Лордом альбом Concerto for Group and Orchestra (у виконанні Deep Purple і Королівського філармонічного оркестру), записаний на концерті в Алберт-холі 24 вересня 1969. Після цього пішли «класичні» альбоми: In Rock (1970), Fireball (1971), Machine Head (1972).
Останнім альбомом Ґловера, записаним в складі Deep Purple у 70-х роках, став альбом 1973 року Who Do We Think We Are (названий так, тому що італійці, обурені високим рівнем шуму на фермі, де записувався альбом, постійно задавали запитання: "За кого вони взагалі себе приймають? "). Ще з 1972 року відносини між учасниками групи стали помітно псуватися, особливо між Ґілланом і Блекмором, які взагалі не переносили один одного. А в 1973 році на старі розбіжності всередині колективу наклалася загальна незадоволеність останнім альбомом, після чого учасники групи розсварилися остаточно.
У грудні 1972 року менеджери Deep Purple зустрілися з Джоном Лордом і Роджером Ґловером і попросили їх докласти всіх зусиль до того, щоб зберегти групу. Ті переконали залишитися Ієна Пейса і Ричі Блекмора, які вже задумали власний проект, але Блекмор поставив перед менеджментом умову: неодмінна звільнення Ґловера. Останній, помітивши, що колеги почали його цуратися, зажадав у Тоні Едвардса пояснень, і той (у червні 1973 року) зізнався: його відходу вимагає Блекмор. Розгніваний Ґловер тут же подав заяву про звільнення. Після останнього спільного концерту Deep Purple в Осаці, Японія, 29 червня 1973, Блекмор, проходячи повз Ґловера на сходах, лише кинув через плече: «Нічого особистого: бізнес є бізнес». Ґловер важко переніс цю неприємність і протягом трьох наступних місяців не виходив з дому, почасти — через дедалі гостріші проблеми зі шлунком. Відразу після виходу Ґловера групу покинув Ґіллан, після чого група опинилася на межі розвалу.
Підтримка України
ред.У березні 2022 року Роджер Ґловер разом із іншими учасниками «Deep Purple» засудив російське вторгнення в Україну:[3][4][5]
|
Як і багато виконавців, ми час від часу виступали з приватними концертами для шанувальників у різних країнах. Ми аполітичний гурт і ніколи не керувались політикою в наших намірах. Лише музикою. Але не зараз. Ми засуджуємо путінських військових за звірства над невинними чоловіками, жінками й дітьми в Україні. | 
|
— Роджер Ґловер | ||
Примітки
ред.- ↑ а б в Montreux Jazz Festival Database
- ↑ http://www.duduki.net/cgi-bin/performer?id=P_4a5fbd8715710db3
- ↑ Deep Purple is apolitical, but…. The Highway Star. 5.03.2022. Процитовано 24 серпня 2022.
- ↑ Група Deep Purple підтримала Україну та повернула Дмитру Медведєву автограф. Фокус. 6.03.2022. Процитовано 24 серпня 2022.
- ↑ Олеся Котубей (7.03.2022). Deep Purple підтримали Україну, розказали історію про Харків і повернули Медведєву його автограф. Суспільне мовлення України. Процитовано 24 серпня 2022.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (листопад 2017) |