Роговий Юрій Феодосійович
Ю́рій Феодо́сійович Рогови́й (нар. 14 жовтня 1957, Устимівка Глобинського району Полтавської області) — український поет і прозаїк. Член Національної спілки письменників України з 2012 року[1].
| Роговий Юрій Феодосійович | |
|---|---|
| Народився | 14 жовтня 1957 (67 років) Глобинський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР |
| Діяльність | письменник |
| Членство | Національна спілка письменників України |
Біографія
ред.Народився в сім"ї вчителів 14 жовтня 1957 року в селі Устимівка Глобинського району Полтавської області.
Навчався в Устимівській восьмирічній та Пирогівській середній школах.
У 1980 році закінчив природничий факультет Полтавського педагогічного інституту імені В. Г. Короленка. До 2005 року працював учителем біології та хімії Пирогівської середньої школи Глобинського району Полтавської області.[2] Син українського письменника Рогового Феодосія Кириловича (1925—1992) — лауреата Шевченківської премії(1992).
Творчість
ред.…"Цей чоловік чимсь невловимим нагадує мені симоненківського Хлібороба. Нагадує своєю селянською мудрістю, своїм селянським аристократизмом, своєю селянською впевненістю і відповідальністю за завтрашній день Землі: «Не замулити б// зоряні криниці. Глянь,// онуки ростуть!» (200.Криниці зоряні// Зоряні криниці).
(Євген Баран: "Устимівсько-Пирогівський самурай. Про тривірші-хоку Юрія Рогового.)
…"Юрій Роговий — ловець думки, і його найвища мета чи завдання — спіймати думку і, як метелика на шпильці, пришпилити до паперу. Він має переконання: якщо думка вислизне, то це буде непоправна втрата. Звичайно, вона може повернутися, але це вже буде інша думка, бо кожного разу вона навіює відмінний настрій й особливі неповторні відчуття…"
(Петро Сорока: «Пишеться — наче востаннє…»)
…"Етюди й новелі Юрія Рогового, більш знаного сьогодні як автора кількох оригінальних збірок тривіршів-хоку, — явище в сучасній українській прозі — настільки ж маргінальне, як і небуденне. Марґінальність виявляє себе у кричущій невключеності в літературний процес, у відсутності рецензій і щонайменшого розголосу, врешті-решт, у накладі, що вимірюється ста примірниками, а небуденність — у чистому голосі, в простій природній мові, у вмінні знаходити цікавих персонажів, у гуманістичному ставленні до світу".
(Олег Соловей: «Селянська Атлянтида»)
Автор та упорядник книг, зокрема:
- «Моє життя — то творення любові» (1999)
- «Довга дорога до „Свята“ (Слово для Батька)» (2000)
- «Серед білих снігів» (оповідання, 2001)
- «Іскра небесна» (вірші, 2001)
- «Покора-Покара-Покута» (колаж, 2004)
- «Стиглі вишні» (вірші,2004)
- «Роса в червону ніч» (2006)
- «Святвечір» (оповідання, 2007)
- «Маятник часу» (вірші,2007)
- «Удосвіта, коли не спалось» (Листи Феодосія Рогового, упорядник Ю.Роговий,2009)
- «Я світові потрібен як приклад, як можливість» (Із щоденників та записників Феодосія Рогового 1954—1992 р., 2009)
- «Посульська Тризна» (2009)
- «Березневий сніг» (тривірші,2010)
- «Медова повінь» (тривірші,2011) — диплом ІІ ступеня на конкурсі видавців Полтавщини.
- «Самотній Ангел» (тривірші,2012) — диплом ІІІ ступеня на конкурсі видавців Полтавщини..
- «Зоряні криниці» (тривірші,2013).
- «Яблучний Спас» (тривірші,2013) — диплом ІІІ ступеня конкурсу видавців Полтавщини..
- «Тринадцятий Апостол або Сподівання Добра і Справедливості» (2014).
- «Мірило часу» (тривірші,2014) — диплом ІІ ступеня на конкурсі видавців Полтавщини..
- «Задумані вікна»(оповідання Ф.Рогового, упорядник Ю.Роговий2015) — диплом І ступеня на конкурсі видавців Полтавщини.
- «Свято останнього млива». Романи Феодосія Рогового (упорядник Юрій Роговий, передмова Івана Дзюби)(2015).
- «Дорога додому» (тривірші,2016).
- «Добрий день хай буде Вам!» (листи до Феодосія Рогового, упорядник Ю.Роговий, 2016) — диплом І ступеня.
- «Листи двох поколінь»..2017.
- «Людина вміла» (тривірші, 2017) — диплом ІІ ступеня на конкурсі видавців Полтавщини.
- «Листя опале» (тривірші, 2018) — диплом ІІІ ступеня на конкурсі видавців Полтавщини.
- «Ловець снів»(тривірші, 2019). Полтава. Дивосвіт. - 216с.
- «Трави некошені», (2020). Полтава, Дивосвіт. - 204с.+16с.вкл. - диплом І ступеня на конкурсі видавців Полтавщини.
- «Шитво по білому» (тривірші, 2021). Полтава. Дивосвіт. - 208с.+16с.вкл.
- «В житті я не взяв жодної фальшивої ноти.Біобібліографія.Творчий доробок Ф.Рогового.» Укладач Ю.Роговий. - Житомир: Вид-во "Рута", Київ: "Українська літературна газета", 2021. - 308 с.
- «Повість для Григора». (Автор-упорядник) - Тернопіль. Золота Пектораль. - 2021. - 96с.
- «Моє життя - то творення любові». (Автор-упорядник) - Полтава : Дивосвіт, 2022. - 560 с.
- «Достигаючі хліба». (2022). Полтава. Дивосвіт. - 112с.
- «Поруки для батька». Романи Феодосія Рогового (2022). (Упорядник) - Харків:Майдан. - 685 с.
- «Генетика по-нашому». Полтава. Дивосвіт. - 2023. - 172 с. - Премія ім.В.Симоненка (2023); Особлива відзнака журі премії ім. Михайла Слабошпицького (2024).
- «Смак паляниці». Полтава. Дивосвіт. - 2023. - 112 с.
- «Мамині руки». Полтава. Дивосвіт. -2024. - 112 с.
- «Галерник я, галерник!». Листи Білоуса Григорія Павловича до Рогового Юрія Феодосійовича (2005-2011 рр.). Упорядник Юрій Роговий; передм. Євгена Барана. Х.: Майдан. - 2024. - 328 с.
Нагороди і почесні звання
ред.- Лауреат премії імені Дмитра Нитченка (2008)[3].
- Лауреат премії імені І. П. Котляревського (2017).
- Лауреат премії імені Ф. К. Рогового (2018).
- Лауреат премії імені В.Симоненка (2023).
- Спеціальна відзнака журі премії імені М.Слабошпицького (2024).
Примітки
ред.- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 9 жовтня 2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 9 жовтня 2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5689 Відзначено лауреатів премії імені Дмитра Нитченка