Відкрити головне меню

Роберт I (бл. 1201 — 1228) — 4-й імператор Латинської імперії в 12191228 роках.

Роберт де Куртене
Robert de Courtenay
Robertus -Courtenay.jpg
Народився бл. 1201
Помер 1228
Пелопоннес, Греція
Громадянство
(підданство)
Flag of France (XII-XIII).svg Франція
Діяльність правитель
Титул латинський імператор
Посада Візантійський імператор
Термін 1216—1217 роки
Попередник П'єр I
Наступник Балдуїн II
Рід Куртене
Батько П'єр II де Куртене
Мати Іоланда де Ено
Брати, сестри
У шлюбі з донька Бодуена де Невіль
Герб

ЖиттєписРедагувати

Другий син П'єра II де Куртене та Іоланди де Ено. Народився близько 1201 року. У 1216 році батька було обрано імператором Латинської імперії. Втім у 1217 році той потрапив у полон до епірського деспота Феодора I, тому регентшею стала Іоланда де Ено.

Після смерті в 1219 році регентші імперії, її старший син Філіпп II, маркграф Намюра, відмовився зайняти трон Латинської імперії, тому право на нього перейшло до Роберта, який вирушив з Намюру 1220 року. Поки спадкоємець через Німеччину та Угорщину добирався до своїх володінь з Франції, імперією керував лицар і трувер Конон де Безан. Роберт був коронований 25 березня 1221 року. Латинська імперія в той час перебувала в дуже складному становищі, оскільки відсутністю міцної влади скористалися Епірський деспотат і Нікейська імперія. З огляду на небезпеку імператор Роберт I звернувся по допомогу до папи римського Гонорія III і французького короля Філіпа II задля оборони Фессалоніки від Епіру, що 1221 року захопив значну частину Фессалії. Проте значної підтримки не отримав.

Водночас імператор вирішив скористатися боротьбою за владу в Нікейській імперії. Він надав допомогу братам Олексію і Ісааку Ласкарісам проти нікейського імператора Іоанна III Ватаца. Втім 1224 року війська останнього в битві при Піманіоні завдали поразки армії Ласкарісів. Внаслідок цього Латинська імперія втратила всі володіння в Малій Азії. Водночас того ж року війська епірського деспота зайняли важливе місто Фессалоніки. Також невдовзі війська Нікейської імперії зайняли Адріанополь і більшу частину Фракії. Латинська імперія опинилася перед знищенням. Але у 1225 році Епірський деспотат і Нікейська імперія розпочали боротьбу між собою, що врятувало імператора Роберта I.

Змушений піти на угоду з Нікейським імператором Іоанном III Дукой Ватаца, Роберт I визнав всі його завоювання і обіцяв одружитися на Євдокії, доньці покійного нікейського імператора Феодора I Ласкаріса, з якої він заручився. У 1225 році Роберт Iзвертався до французького короля Людовика VIII по допомогу, але той основні зусилля спрямував проти альбігойців. Але того ж року на чолі хрестоносців прибув Вільгельм VI Монферратський, що спробував відвоювати Фессалоніки. Під час цієї кампанії він раптово захворів і помер.

У 1228 році Роберт I скасував заручини заради шлюбу з донькою артуаського лицаря Балдуїна де Невіла, який загинув у битві при Адріанополі. Васали імператора, роздратовані розладом політичного шлюбу, а також підбурювані колишнім нареченим нової імператриці, вбили її матір, спотворили саму дівчину, відрізавши їй ніс, і робили замах на життя імператора. Рятуючись від підданих, Роберт I залишив Константинополь, перебравшись до Риму. папа римський переконав імператора повернутися до Константинополя. У 1228 році на шляху до своєї столиці Роберт I помер на півострові Пелопоннес. Владу успадкував його молодший брат Балдуїн II.

ДжерелаРедагувати

  • René Grousset, L'Empire du Levant: Histoire de la Question d'Orient, Paris, Payot, coll. " Bibliothèque historique ", 1949 (réimpr. 1979), 648 p. (ISBN 2-228-12530-X), p. 461-3
  • Nicol, Donald M. (2002). The Last Centuries of Byzantium, 1261—1453. Cambridge University Press.
  • Akropolites, George (2007). Macrides, Ruth, ed. The History: Introduction, Translation and Commentary. Oxford University Press.