Вікіпедія

Роберт Зіммер

Роберт Джеффрі Зіммер (5 листопада 1947(1947листопада05) — 23 травня 2023) — американський математик й академічний адміністратор. З 2006 до 2021 рік — 13-ий президент Чиказького університету та голова правління Аргонської національної лабораторії, Національної прискорювальної лабораторії Фермі[6] та Морської біологічної лабораторії[7]. До липня 2022 року обіймав посаду ректора Чиказького університету. Як математик Зіммер спеціалізувався на геометрії, зокрема ергодичній теорії, групах Лі та диференціальній геометрії.

Роберт Зіммер
англ. Robert Zimmer
Народився 5 листопада 1947(1947-11-05)[1]
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Помер 23 травня 2023(2023-05-23)[2] (75 років)
Чикаго, Іллінойс, США
Місце проживання Чикаго
Країна  США
Діяльність математик, university president
Alma mater Брандейський університет
Гарвардський університет
Середня школа Стайвесантd
Заклад Чиказький університет
Посада President of the University of Chicagod
Науковий керівник Джордж Макі[3]
Аспіранти, докторанти Guillaume Seydouxd[3]
James Welsh Lewisd[3]
Nadine M. Kowalskyd[3]
Karl Robert Gutscherad[3]
Garrett Stuckd[3]
Alessandra Iozzid[3]
Elie Benvenisted[3]
Martin Perglerd[3]
David Fisherd[3]
Scot Robert Adamsd[3]
Raul Quiroga Barrancod[3]
Anthony Beach Capozzolid[3]
David Witte Morrisd[3]
Edward Raymond Goetzed[3]
Kai Hing Lumd[3]
Членство Американське математичне товариство[4][5]
Американська академія мистецтв і наук
Нагороди
CMNS: Роберт Зіммер у Вікісховищі

Освіта та досвід роботи ред.

Зіммер закінчив нью-йоркську середню школу Стайвесант у 1964 році[8]. У 1968 році він вступив до Брандейського університету, здобувши ступінь бакалавра з відзнакою[9]. Він закінчив аспірантуру з математики у Гарвардському університеті, здобув ступінь магістра у 1971 році та ступінь доктора філософії у 1975 році під керівництвом Джорджа Маккі[10]. Зіммер викладав у Військово-морській академії США з 1975 до 1977 рік, у 1977 році перейшов на математичний факультет Чиказького університету. З 1981 до 1983 рік Зіммер був професором кафедри математики Університету Каліфорнії у Берклі[9]. Він працював на факультеті математики й обіймав кілька адміністративних посад у Чиказькому університеті, зокрема голови кафедри математики, заступника проректора та віцепрезидента з досліджень й Аргонської національної лабораторії, у 2002 році перейшов до Браунського університету на посаду проректора[9]. Він повернувся до Чиказького університету як президент у 2006 році.

Президент Чиказького університету ред.

Як президент Зіммер наполягав на великих академічних ініціативах в університеті[11], зокрема збільшення фінансової допомоги для студентів коледжу бакалаврату та скасування позик із пакетів фінансової допомоги[12]; збільшення фінансування докторантів, зокрема з гуманітарних і соціальних наук[13]; перша інженерна програма Чиказького університету на початку як Інститут молекулярної інженерії[14] — зараз є Прітцкерівською школою молекулярної інженерії; нові програми та засоби в мистецтві[15]; заснування Інституту досліджень економіки Беккера-Фрідмана[16], Колегіуму сім'ї Нойбауер з питань культури та суспільства й Інституту формування знань імені Стевановича[17]. Під час президентства Зіммера Чиказький університет розширив свою присутність на місцевому рівні, відкривши Інститут міської освіти[18], а також у світі, відкривши Центр у Пекіні[19], Центр у Делі[20] та The Hong Kong Jockey. Клуб Академічного комплексу Чиказького університету/Кампус Чиказького університету імені Френсіса та Роуз Юен у Гонконгу[21].

Під керівництвом Зіммера заявки на вступ до бакалаврату коледжу зросли з менш ніж 10 000 у 2006 році[22] до понад 32 000 у 2018 році[23]. Запрацювала низка програм, спрямованих на фінансову підтримку студентів[24], збільшення доступу університету, наставництва та ін[25].

Під час перебування Зіммера на посаді Чиказький університет отримав подарунки у грошовій формі на загальну суму 8,5 мільйонів на фінансування програми студентських стипендій[26], Школи бізнесу Бут Чиказького університету[27], створення Інституту Пірсона з вивчення та розв'язання глобальних конфліктів і Глобального форуму Пірсона у Школі досліджень публічної політики Гарріса[28], Департаменту економіки Кеннета С. Гріффіна, Інституту сім'ї Дюшусуа: використання мікробіому й імунітету для здоров'я людини, створення Прітцкерівської школи молекулярної інженерії.

У 2014 році Зіммер сформував Комітет зі свободи слова, звіт якого став відомий як Чиказькі принципи — набір вказівок, покликаних продемонструвати відданість Чиказького університету свободі слова[29]. Чиказькі принципи були прийняті більш ніж 65 коледжами та університетами[30]. Як зазначив Зіммер у зверненні до Чиказького фестивалю гуманітарних наук у 2017 році, робота викладачів і студентів щодо протистояння новим й іншим ідеям через освіту та дослідження «відбувається лише на найвищому рівні у середовищі суворості, запитань і вільного та відкритого дискурсу»[31]. Зіммер також зазначав про важливість цих ідей у програмній доповіді на конференції «Академічна свобода в епоху цифрових технологій» Віденського університету[32].

Під керівництвом Зіммера Чиказький університет у серпні 2016 року надіслав лист новим першокурсникам, у якому повідомлялося, що «ми не підтримуємо так звані тригерні попередження, ми не скасовуємо запрошених доповідачів, якщо їхні теми можуть виявитися суперечливими, і ми не виправдовуємо створення інтелектуальних безпечних просторів, де люди можуть відступити від ідей і перспектив, які суперечать їхнім власним»[33].

Згідно з повідомленням Associated Press, Зіммер був найвисокооплачуваним президентом коледжу у США у 2011 році із загальною винагородою у 3,4 мільйона доларів у тому році[34].

13 серпня 2020 року Зіммер оголосив, що піде у відставку з поста президента наприкінці 2020—2021 навчального року та перейде на посаду президента; спочатку він планував працювати до 2022 року, але визнав, що операція на мозку, яку він переніс у травні 2020 року, прискорила його відставку[35]. 7 липня 2022 року він залишив університет, щоб зосередитися на своєму здоров'ї[36].

Математична робота ред.

Робота Зіммера була зосереджена на групових діях на многовидах і більш загальних просторах із застосуванням до топології та геометрії. Велика частина його роботи була в області, відомій зараз як «Програма Зіммера», спрямована на розуміння дій напівпростих груп Лі та їх дискретних підгруп на диференційованих многовидах[37].

Важливе значення цієї програми має «Теорема про наджорсткість коциклу Зіммера» — узагальнення теореми про наджорсткість Григорія Маргуліса. Подібно до роботи Маргуліса, яка сильно вплинула на Зіммера, вона використовує ергодичну теорію як центральну техніку у випадку інваріантних мір[38]. Це призвело до багатьох результатів у рамках програми Зіммера, хоча багато основних припущень залишаються відкритими[10]. Окрім Маргуліса, на Зіммера великий вплив справила робота Михайла Громова над групами жорстких перетворень, і він розширив і зв'язав теорію Громова з програмою Зіммера[37].

Зіммер співпрацював з кількома математиками, щоб застосувати ідеї Програми Зіммера до інших областей математики. Його співпраця з Алексом Любоцьким застосувала деякі з цих ідей до арифметичних результатів на фундаментальних групах многовидів[39]. У співпраці з Франсуа Лабурі та Шахаром Мозесом ідеї супержорсткості коциклу були застосовані до основної проблеми існування компактних локально однорідних просторів певних типів[40]. Його співпраця з Амосом Нево стосувалася дій зі стаціонарною мірою та надала певні базові структурні теореми для таких дій напівпростих груп вищого рангу[41]. Попередня робота Зіммера надала доказ гіпотези Алена Конна про орбітальну еквівалентність дій напівпростих груп і ввела основне поняття дії аменабельної групи[42].

Особисте життя та смерть ред.

Зіммер був одружений з Терезою Шварцман, колишнім директором стратегічних ініціатив Інституту міської освіти при університеті, вони розійшлися у вересні 2009 року, а пізніше розлучилися. Мають трьох дорослих синів[8]. У жовтні 2011 року він одружився з професоркою антикознавства Чиказького університету Шаді Барч[43].

У липні 2022 року у Зіммера діагностували гліобластому[44]. Він помер у Чикаго 23 травня 2023 року у віці 75 років[45][46][47][48].

Відзнаки ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Davos 2014 Participant List
  2. ↑ Robert Zimmer, longtime University of Chicago president, has died
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. ↑ 2013 Class of Fellows of the AMS
  5. ↑ News from the AMS: American Mathematical Society Names Initial Class of Fellows of the AMS
  6. ↑ Fermi Research Alliance Board of Directors. Fermi Research Alliance, LLC. 2014. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 28 травня 2014.
  7. ↑ MBL Officers and Trustees. Marine Biological Laboratory. 12 квітня 2014. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 28 травня 2014.
  8. ↑ а б Yoe, Mary Ruth. Back to the future – Mathematician Robert J. Zimmer will return to the quads this July as Chicago's next president. And it all adds up. Архів оригіналу за 19 серпня 2007. Процитовано 31 жовтня 2007.
  9. ↑ а б в Zimmer elected 13th President of University. chronicle.uchicago.edu. Архів оригіналу за 17 червня 2010. Процитовано 9 листопада 2017.
  10. ↑ а б Lipkin, Michael Lipkin (5 березня 2010). The Zimmer Program. Chicago Maroon. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 24 січня 2013.
  11. ↑ Rachowin, Blake (23 січня 2007). Zimmer projects major reforms at faculty meeting. Chicago Maroon. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 лютого 2013.
  12. ↑ Alum gives U. Chicago $100M for low-income scholarships. USA Today. 31 травня 2007. Архів оригіналу за 11 червня 2015. Процитовано 24 січня 2013.
  13. ↑ President Zimmer announces additional $50 million in aid for graduate students in Social Sciences, Humanities. web.archive.org. 13 листопада 2007. Архів оригіналу за 13 листопада 2007. Процитовано 29 травня 2023.
  14. ↑ Coryne, Harunobu (5 квітня 2011). Molecular Engineering Director named. Chicago Maroon. Архів оригіналу за 3 червня 2013. Процитовано 24 січня 2013.
  15. ↑ Henning, Joel (11 вересня 2012). Where Theory and Practice Make Perfect. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 11 червня 2015. Процитовано 24 січня 2013.
  16. ↑ Becker Friedman Institute established at University of Chicago. University of Chicago News Office. 17 червня 2011. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 24 січня 2013.
  17. ↑ Catlin, Jon (9 жовтня 2012). Sosc prof leads collegium to bring foreign scholars to campus. Chicago Maroon. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 24 січня 2013.
  18. ↑ Haederle, Michael. Chicago Charter Schools Aim to Lift Urban Education. 2011-08-23: Pacific Standard. Архів оригіналу за 25 січня 2013. Процитовано 24 січня 2013.
  19. ↑ Mack, Kristen (28 квітня 2010). U. of C. will open Beijing center. Chicago Tribune. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 24 січня 2013.
  20. ↑ University of Chicago opens centre in Delhi. The Economic Times. 30 березня 2014. Архів оригіналу за 5 квітня 2014. Процитовано 28 травня 2014.
  21. ↑ Chiu, Peace (26 вересня 2018). University of Chicago unveils sleek Hong Kong complex on site of former Victoria Road Detention Centre. The Economic Times. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 3 грудня 2019.
  22. ↑ Rachowin, Blake (20 лютого 2007). College sees record number of applications. Chicago Maroon. Архів оригіналу за 26 грудня 2011. Процитовано 24 січня 2013.
  23. ↑ Grieve, Pete (3 травня 2018). Acceptance Rate Plummets to 7.2 Percent for Class of 2022. Chicago Maroon. Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 3 грудня 2019.
  24. ↑ UChicago Empower Initiative Adds Diversity to Student Body. WTTW News. 8 серпня 2019. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 3 грудня 2019.
  25. ↑ UChicago offers new resource for military-affiliated students, faculty and staff. University of Chicago Communications. 7 листопада 2018. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 3 грудня 2019.
  26. ↑ Cohen, Jodi S. (31 травня 2007). A $100 million mystery. Chicago Tribune. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 4 лютого 2015.
  27. ↑ Guth, Robert (7 листопада 2008). Chicago Business School Gets Huge Gift. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 11 червня 2015. Процитовано 24 січня 2013.
  28. ↑ Glanton, Dahleen (30 вересня 2015). U. of C. gets $100 million donation to study global conflict. Chicago Tribune. Архів оригіналу за 1 грудня 2015. Процитовано 2 грудня 2015.
  29. ↑ Report of the Committee on Freedom of Expression (PDF). University of Chicago Office of the Provost. 1 січня 2015. Архів (PDF) оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
  30. ↑ Chicago Statement: University and Faculty Body Support. Foundation for Individual Rights in Education (FIRE). 6 листопада 2019. Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
  31. ↑ Chicago Humanities Festival Address. University of Chicago Office of the President. 29 липня 2017. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  32. ↑ Academic Freedom in the Digital Age. University of Vienna ("Universität Wien"). 16 вересня 2019. Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  33. ↑ Why the University of Chicago Opposes 'Trigger Warnings' [Архівовано 11 травня 2019 у Wayback Machine.] by Douglas Belkin in the Wall Street Journal [Архівовано 12 травня 2019 у Wayback Machine.], February 20, 2017
  34. ↑ Top 10 earning private college presidents in 2011. The Guardian. AP Foreign. 15 грудня 2013. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 15 грудня 2013.
  35. ↑ University of Chicago President Robert J. Zimmer to transition into role as chancellor in 2021. news.uchicago.edu. 13 серпня 2020. Архів оригіналу за 18 серпня 2020. Процитовано 13 серпня 2020. While he agreed in 2017 to serve as president through at least 2022, Zimmer announced his intentions to accelerate his planned transition from the role of president at an Aug. 12 Board of Trustees meeting. Zimmer had surgery in May to remove a malignant brain tumor...
  36. ↑ Robert J. Zimmer steps down from position as University of Chicago chancellor. news.uchicago.edu. 7 липня 2022. Архів оригіналу за 7 липня 2022. Процитовано 7 липня 2022.
  37. ↑ а б Farb, Benson; Fisher, David (2011). Geometry, Rigidity, and Group Actions. Chicago: University of Chicago Press. с. 72. ISBN 9780226237909. Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 14 листопада 2013.
  38. ↑ Karl E. Petersen; Spatzier, R. J. (1995). Karl E. Petersen (ред.). Ergodic theory and its connection with harmonic analysis : proceedings of the 1993 Alexandria conference. Cambridge [u.a.]: Cambridge Univ. Press. с. 164, 183. ISBN 978-0521459990. Архів оригіналу за 3 серпня 2022. Процитовано 13 березня 2021.
  39. ↑ Lubotzky, Alexander; Robert J. Zimmer. Arithmetic structure of fundamental groups and actions of semisimple Lie groups (PDF). Preprint. Архів (PDF) оригіналу за 9 жовтня 2013. Процитовано 25 січня 2013. 1997/98
  40. ↑ Labourie, Francois; Shahar Mozes; Robert J. Zimmer (1995). On manifolds locally modelled on non-riemannian homogeneous spaces. Geometric and Functional Analysis. 5 (6): 955—65. doi:10.1007/BF01902217.
  41. ↑ Nevo, Amos; Robert Zimmer (November 1999). Homogenous projective factors for actions of semi-simple Lie groups. Inventiones Mathematicae. 138 (2): 229—252. Bibcode:1999InMat.138..229N. doi:10.1007/s002220050377.
  42. ↑ Furman, Alex (8 серпня 2010). «A Survey of Measured Group Theory». arXiv:0901.0678 [math.DS]. 
  43. ↑ Chicago Maroon. Архів оригіналу за 17 жовтня 2011. Процитовано 25 жовтня 2011.
  44. ↑ University of Chicago Chancellor Robert Zimmer steps down due to health concerns. CBS News. 11 липня 2022. Процитовано 24 травня 2023.
  45. ↑ Robert J. Zimmer, chancellor emeritus and 13th president of the University of Chicago, 1947–2023. news.uchicago.edu (англ.). 23 травня 2023. Процитовано 23 травня 2023.
  46. ↑ Strahler, Steven R. (23 травня 2023). Robert Zimmer, longtime University of Chicago president, has died. Crain's Chicago Business. Процитовано 28 травня 2023.
  47. ↑ Dudek, Mitch (24 травня 2023). Robert J. Zimmer, who championed free speech as head of University of Chicago for 15 years, dies at 75. Chicago Sun-Times (англ.). Процитовано 28 травня 2023.
  48. ↑ Robert Zimmer, 1947–2023. Wall Street Journal. 24 травня 2023. Процитовано 28 травня 2023.
  49. ↑ Alphabetical Index of Active Members (PDF). Bulletin of the American Academy of Arts & Sciences. 11 листопада 2011. Архів оригіналу (PDF) за 27 травня 2016. Процитовано 24 січня 2013.
  50. ↑ Sy, Mark (27 квітня 2011). President of the University of Chicago Receives Honorary Doctorate from Tsinghua. Tsinghua News Center. Архів оригіналу за 13 лютого 2016. Процитовано 24 січня 2013.
  51. ↑ Colby Announces Inauguration Details, Honorary Degree Recipients. Colby Office of Communication. 4 вересня 2014. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 3 грудня 2019.
  52. ↑ List of Fellows of the American Mathematical Society [Архівовано 25 серпня 2018 у Wayback Machine.], retrieved September 1, 2013.
  53. ↑ ACTA Announces Robert Zimmer as 2017 Philip Merrill Award Recipient. American Council of Trustees and Alumni. 11 травня 2017. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 3 грудня 2019.
  54. ↑ Celebrating Our 2021 Honorary Degree Recipients. Brandis University. 23 травня 2021. Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 23 травня 2021.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роберт_Зіммер&oldid=40732120