Роберт Берестовський
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Роберт Берестовський[джерело?] (лит. Robertas Bžostovskis; 7 червня 1748, Михалишки — після 1795) — шляхтич герба Стремено часів Речі Посполитої, державний діяч Великого князівства Литовського, Підкоморій королівський, Чашник великий Литовський (1787-1791), каштелян Полоцький (1791–1795), гусарський полковник, Маршалок литовського трибуналу 1791 року.
| Роберт Берестовський | |
|---|---|
| Народився |
7 червня 1748[1] або 7 червня 1743[2] Михалишкиd, Віленський повіт[d], Віленське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита |
| Помер | не раніше 1794 і не пізніше 20 квітня (1 травня) 1798 |
| Країна |
 Річ Посполита |
| Посада | Чашник великий Литовський[3], Маршалок Головного трибуналу Великого князівства Литовськогоd і Полоцькі каштеляни[2] |
| Військове звання | полковник |
| Рід | Берестовські |
| Батько | Йозеф Берестовський |
| Мати | Людвіка Садовськаd |
| Брати, сестри | Павло Ксаверій Берестовський і Станіслав Берестовський |
| У шлюбі з | Ганна Броель-Платерd[2] |
| Діти | Марія Берестовськаd, Август Берестовський і Кордуля Берестовськаd |
 | |
Життєпис ред.
Роберт Берестовський походив зі шляхетського роду Берестовських (у литовській транскрипції Bžostovkis), герба Стремено.
Син Великого писаря Литовського Йосипа Берестовський та Людвіки Садовської.
Був одружений з Ганною Ядвігою Броель-Платер, донькою Костянтина Людвіка Платера, мав синів Людвіка, Вінсента, Августа та доньку Марію-Ганну.
Серед інших маєтків, він володів містом Мосар, де в 1775-1790 рр. збудував палац у стилі класицизму, а 1792 р. на суму 1000 дукатів заснував церкву святої Ганни, небесної покровительки своєї дружини.
Примітки ред.
- ↑ Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ а б в Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. V, Ziemia połocka i województwo połockie XIV‒XVIII wiek / за ред. H. Lulewicz — Warszawa: 2018. — С. 107. — ISBN 978-83-65880-49-9
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 213.
Джерела ред.
- Зямчонак І. Ваколіцы Парыжа. Старонкі гісторыі Пастаўскага Паазер'я. «Сумежжа». Паставы, 2004.