Рибалочка білочеревий
| Рибалочка білочеревий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Corythornis leucogaster (Fraser, 1843)[2] | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Halcyon leucogaster Alcedo leucogaster | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Рибалочка білочеревий[3] (Corythornis leucogaster) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae). Мешкає в Західній і Центральній Африці[4].
Опис ред.
Довжина птаха становить 13 см, вага 14,5 г. Верхня частина тіла ультрамариново-синя, на скронях фіолетові плями, шиї з боків вузькі білі плями, крила чорні, нижня частина тіла рудувато-каштанова, горло біле, по центру грудей і живота ідуть біла смуга. дзьоб червоний. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Підвиди ред.
Виділяють три підвиди:[5]
- C. l. bowdleri (Neumann, 1908) — від Гвінеї до Малі і Гани;
- C. l. leucogaster (Fraser, 1843) — від Нігерії до північно-західної Анголи і острова Біоко;
- C. l. leopoldi (Dubois, AJC, 1905) — від сходу Республіки Конго до південної Уганди і північної Замбії.
Поширення і екологія ред.
Білочереві рибалочки мешкають в Гвінеї, Сьєрра-Леоне, Малі, Ліберії, Кот-д'Івуарі, Гані, Того, Беніні, Нігерії, Камеруні, Центральноафриканській Республіці, Екваторіальній Гвінеї, Габоні, Республіці Конго, Демократичній Республіці Конго, Уганді, Танзанії і Анголі. Вони живуть у вологих рівнинних і заболочених тропічних лісах, на берегах річок і озер, в мангрових лісах, садах і на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 1800 м над рівнем моря.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Corythornis leucogaster: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 02 жовтня 2022
- ↑ Fraser, Louis (1843). Halcyon leucogaster. Proceedings of the Zoological Society of London. 11 (120): 4.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Fry, C. Hilary; Fry, Kathie; Harris, Alan (1992). Kingfishers, Bee-eaters, and Rollers. London: Christopher Helm. с. 204—205. ISBN 978-0-7136-8028-7.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Rollers, ground rollers, kingfishers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 жовтня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |