Відкрити головне меню

Рефлюкс

сторінка значень у проекті Вікімедіа

Рефлю́кс (від лат. refluo текти назад) — зворотний рух рідини відносно її нормального руху.

Ця стаття присвячена рефлюксу в медицині і фізіології. Рефлюкси в хімії та хімічній промисловості розглядаються в статті Рефлюкс (хімія).

Рефлюкс поняття в медицині та фізіології, що означає пересування вмісту порожнистих органів у напрямку, протилежному природному. Рефлюкс може бути нормальним для даного фізіологічного процесу явищем або стати причиною розвитку захворювань. Поширеною причиною патологічних рефлюксів є дисфункції сфінктерів, що поділяють порожнисті органи. Субстанція, що рухається у зворотному напрямку природному в результаті рефлюксу, називається рефлюксат (синонім рефлюктат).

Зміст

ТермінологіяРедагувати

Зазвичай у найменуванні рефлюксу присутні два органи (відділу). Перший — звідки йде викид, другий — куди потрапляє рефлюксат, наприклад: гастроезофагеальний рефлюкс, дуоденогастрального, міхурово-сечовідний і т. д.

Іноді в назві перераховується три і навіть більше органів (відділів), відповідно до напрямку поширення рефлюксу: дуоденогастроезофагеальний, міхурово-сечоводів-мискової. Винятки: фарінголарінгеальний рефлюкс і його аналог англ. laryngopharyngeal reflux .

Деякі «рефлюкси» позначають не тільки сам фізіологічний акт закидання вмісту одного органу (відділу) в інший, але і захворювання (патологічний стан), причиною якого є даний рефлюкс — фізіологічний акт. Такі, зокрема, міхурово-сечовідний і фарінголарінгеальний рефлюкси. У той же час, в російськомовній літературі існує чітке розходження між гастроезофагеальним рефлюксом (ГЕР) — фізіологічним актом, не завжди є патологією, і гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ).


Рефлюкси в органах травленняРедагувати

Рефлюкси верхніх відділів шлункового трактуРедагувати

  • Гастроезофагеальний рефлюкс (ГЕР; синоніми: шлунково-стравохідний рефлюкс, гастроезофагальний рефлюкс) — потрапляння вмісту шлунку в стравохід; зустрічається у більшості здорових людей (фізіологічний рефлюкс), але гастроезофагеальним рефлюкси можуть стати причиною різних захворювань стравоходу (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), синдром Золлінгера — Еллісона, стравохід Барретта, рак стравоходу та інші), гортані, ротової порожнини, а також астми.
  • Дуоденогастральний рефлюкс (ДГР) — потрапляння вмісту дванадцятипалої кишки в шлунок. ДГР може бути фізіологічним (до 15% здорових людей мають ДГР), але може бути і причиною цілого ряду захворювань (рефлюкс-гастриту та інших).
  • Дуоденогастроезофагеальний рефлюкс (ДГЕР) — дуоденогастральний рефлюкс, при якому вміст дванадцятипалої кишки досягає стравоходу. Патологічний рефлюкс. Може бути причиною різних захворювань стравоходу (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, синдром Золлінгера — Еллісона, стравохід Барретта, рак стравоходу та інші).
  • Дуоденогастроезофагооральний рефлюкс — дуоденогастральний рефлюкс, при якому вміст дванадцятипалої кишки досягає ротової порожнини.
  • Фарінголарінгеальний рефлюкс (ФЛР) — потрапляння вмісту шлунку в глотку. Завжди патологічний рефлюкс, причиною якого є розлад функціонування верхнього стравохідного сфінктера.


Поширена також наступна термінологія:

  • Жовчний рефлюкс — ГЕР, ДГР або ДГЕР, основним компонентом якого є жовч (а також дуоденальний сік і панкреатичні ензими) потрапляють в шлунок, стравохід і навіть ротову порожнину з дванадцятипалої кишки. Патологічний рефлюкс.
  • Лужний рефлюкс — ГЕР або ДГЕР, кислотність якого визначає жовч і інші лужні компоненти дуоденального вмісту. Патологічний рефлюкс. При аналізі рН-грам під лужним рефлюксом розуміється залуживання стравоходу вище рівня рН = 7.
  • Кислий рефлюкс — ГЕР, при якому в рефлюксаті присутні соляна кислота і пепсин, вироблені в шлунку та відсутня жовч і інші лужні компоненти з дванадцятипалої кишки. Зустрічається у більшості здорових людей, але може стати причиною захворювань стравоходу, ротової порожнини, кардіозахворювань, астми. При аналізі рН-грам під кислим рефлюксом розуміється закислення стравоходу нижче рівня рН = 4.
  • Слабокислий рефлюкс — рефлюкс, аналогічний кислому рефлюксу. При аналізі рН-грам під слабокислі рефлюксом розуміється закислення стравоходу в межах 4 <рН <7.

Рефлюкси, пов'язані з протоками жовчного міхура, печінки, підшлункової залозиРедагувати

Більшість перерахованих нижче рефлюксів є результатом вроджених чи набутих анатомічних аномалій біліарному-панкреатичних проток або дисфункції сфінктера Одді:

  • Дуоденобіліарний рефлюкс — потрапляння вмісту дванадцятипалої кишки в жовчні протоки.
  • Холедохопанкреатичний рефлюкс — потрапляння жовчі з печінково-підшлункової ампули загальної жовчної протоки в протоку підшлункової залози. Може бути причиною панкреатиту.
  • Біліопанкреатичний рефлюкс — потрапляння жовчі з загальної жовчної протоки в протоку підшлункової залози.
  • Панкретобіліарний рефлюкс — потрапляння панкреатичного соку в жовчний протік. Може бути причиною холангіту.

Рефлюкси у сечовивідних органахРедагувати

  • Міхурово-сечовідний рефлюкс (МСР) (синонім везико-уретеральний рефлюкс) — зворотний струм сечі з сечового міхура в сечоводи. Є наслідком поразки клапанів. У результаті інфекція поширюється на нирки, викликаючи періодичні рецидиви гострого пієлонефриту та рубцеві зміни нирок.
  • Міхурово-сечовивідно-мисковий рефлюкс (МСМР) — зворотний струм сечі з сечового міхура через сечоводи в нирки.
  • Мисково-нирковий рефлюкс (синонім Піелоренальний рефлюкс) — загальна назва різних варіантів проникнення вмісту ниркової балії в інші частини нирки.

Рефлюкси у жіночих репродуктивних органахРедагувати

ЛітератураРедагувати

  1. Бабак О. Я. Жовчний рефлюкс: сучасні погляди на патогенез та лікування. — Сучасна гастроентерологія, 2003, № 1 (11) (рос.)
  2. Буеверов А. О., Лапіна Т. Л. Дуоденогастрального рефлюксів як причина рефлюкс-езофагіту. Фарматека. 2006, № 1, с. 1-5 (рос.)
  3. Солдатський Ю. Л. Отоларингологічні прояви гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. — Хвороби органів травлення. 2007. Том 9, № 2 с. 42-47 (рос.)