Репер (математика)
Репе́р (фр. repère — «знак», «початкова точка») — сукупність точки (початку координат) і впорядкованого набору з n лінійно незалежних векторів (тобто базису) в n-мірному афінному просторі.
Іноді термін «репер» використовується також як синонім терміна «базис» (тобто початок координат опускається).
У диференціальній геометрії репером називають сукупність точки многовиду, та базису дотичного простору у цій точці.
Многовиди реперів
ред.Нехай є вимірний евклідів простір (афінний простір без виділеного початку координат, наділений інваріантним відносно зсувів скалярним добутком). Під репером розуміється радіус-вектор та ортонормований базис Множина усіх реперів утворює многовид який після вибору базисного репера (тобто ізоморфізму ) можна ототожнити із групою евклідових рухів: радіус-вектор задає зсув, а обертання таке, що воно переводить координатний репер в у репер
Якщо зафіксований який-небудь початок координат то множина усіх реперів у буде позначатися через Зрозуміло, що вибір базисного репера дозволяє ототожнити множину із ортогональною групою
Пов'язані визначення
ред.- Множина всіх реперів на многовиді має природну гладку структуру і розшаровується над вихідним многовидом. Це розшарування називається розшаруванням реперів, а його перерізи називаються поле реперів. Нерідко термін «репер» означає саме поле реперів.
- Розшарування реперів на многовиді зазвичай позначається .
- Поле реперів карті називається голономним або координатним полем реперів.
Варіації та узагальнення
ред.- -репер у многовиді — сукупність точки многовиду і лінійно незалежних векторів дотичного простору в цій точці.
- репер — сукупність точки (початку координат) і впорядкованого набору з лінійно незалежних векторів (тобто базису) в -мірному афінному просторі.
- Іноді термін «репер» використовується також як синонім терміна «базис» (то згадка про початок координат опускається).
Історія
ред.Перше систематичне дослідження диференціальної геометрії з використанням полів реперів, відмінних від координатних, зокрема, з використанням ортогональних реперів, належить Картану, отримало таким способом багато фундаментальних результатів, які зробили серйозний вплив на геометрію і теоретичну фізику.
Література
ред.- Картан Э. Ж. Риманова геометрия в ортогональном репере. -М.: изд-во МГУ, [1926-1927]1960
- Картан Э. Ж. Метод подвижного репера, теория непрерывных групп и обобщенные пространства. -M.-Л.: Гос.изд-во технико-теоретич. лит-ры, [1930]1933
- Картан Э. Ж. Теория конечных непрерывных групп и дифференциальная геометрия изложенная методом подвижного репера. -М.: изд-во МГУ, [1930]1963
- Ф.Гриффитс. Внешние дифференциальные системы и вариационное исчисление.