Рене́ Клема́н (фр. René Clément; 18 березня 1913, Бордо — 17 березня 1996, Монте-Карло) — французький кінорежисер, фільми якого визначали обличчя післявоєнного французького кінематографа до настання «Нової хвилі».

Рене Клеман
італ. René Clément
Зображення
Зображення
Дата народження18 березня 1913(1913-03-18)
Місце народженняБордо, Франція
Дата смерті17 березня 1996(1996-03-17) (82 роки)
Місце смерті
ПохованняМентона
ГромадянствоФранція Франція
Alma materНаціональна вища школа красних мистецтв
Професіякінорежисер, сценарист, актор
Кар'єра1936 — 1975
Нагороди«Найкращий режисер»
(Каннський МКФ, 1946, 1949)
IMDbID 0167496
CMNS: Рене Клеман у Вікісховищі

Біографія

ред.

Клеман вивчав архітектуру у Школі красних мистецтв, але зацікавився анімаційним кіно і в 1936 року зняв короткометражний фільм з Жаком Таті в головній ролі. У передвоєнні роки знімав рекламні ролики, брав участь в русі Опору.

Тема війни займала провідне місце у творчості Клемана, починаючи з його перших повнометражних фільмів, відмічених впливом італійського неореалізму, — «Битва на рейках» (1946, Приз за найкращу режисуру Каннського кінофестивалю) і «Біля стін Малапаги» (1949, премія «Оскар» і Приз за найкращу режисуру Каннського МКФ). Знову повернувся до неї Клеман у своєму найзначнішому творі — проникливій розповіді про військові будні дітей «Заборонені ігри» (1952, «Золотий лев», премія «Оскар», премія «BAFTA»).

У 1956 році Клеман під назвою «Жервеза» екранізував роман Золя «Пастка»; фільм було удостоєно «Золотого лева» на Венеційському фестивалі. Не менш доброзичливі відгуки отримав його трилер «На яскравому сонці» (1960), з якого розпочалася зоряна кар'єра Алена Делона.

Проте найамбітніший проект Клемана 1960-х рр., епічна фреска про звільнення французької столиці «Чи горить Париж?» (1966) залишив байдужими і глядачів, і критиків, незважаючи на суперзірковий акторський склад і сценарій, над яким працювали Гор Відал і Френсіс Форд Коппола.

Розчарований касовими невдачами і негативними відгуками критиків, Клеман в 62-річному віці завершив свою кінокар'єру і оселився в Мантоні на Французькій Рив'єрі. Його останніми кінострічками були екранізації детективів Себастьяна Жапрізо; з їх числа «Пасажир дощу» (1969) отримав премію «Золотий глобус» як найкращий фільм іноземною мовою.

Фільмографія

ред.
Асистент режисера
Режисер

Нагороди

ред.

Посилання

ред.