Ментона

комуна у департаменті Приморські Альпи, Франція

Менто́на[2] (або Манто́н, фр. Menton, італ. Mentone) — місто та комуна (муніципалітет) у Франції, у регіоні Прованс — Альпи — Лазурний Берег, департамент Приморські Альпи. Населення — 30 412 осіб (01.01.2021)[1].

Ментона
Menton

 
Країна Франція Франція
Регіон Прованс — Альпи — Лазурний Берег 
Департамент Приморські Альпи 
Округ Ніцца
Кантон центр кантонів Мантон-Ест і Мантон-Уест
Код INSEE 06083
Поштові індекси 06500
Координати 43°46′30″ пн. ш. 7°30′00″ сх. д.H G O
Висота 0 - 774 м.н.р.м.
Площа 14,05 км²
Населення 30 412 (01.01.2021[1])
Густота 2164,6 ос./км²
Розміщення
Ментона. Карта розташування: Франція
Ментона
Влада
Мер
Мандат
Jean-Claude Guibal
2020-2026

Мапа

Старе місто Мантон, вид зі старого порту.

Географія

ред.

Муніципалітет розташований на відстані[3] близько 690 км на південний схід від Парижа, 180 км на схід від Марселя, 21 км на північний схід від Ніцци на Лазурному Березі Французької Рив'єри, місто називають перлиною Рив'єри.

Історія

ред.
 
Мантон: Старе місто і бухта

До 1861 року місто було частиною кнізівства Монако, але перейшло під контроль Наполеона ІІІ за вимогою містян і було передано Франції Карлом ІІІ для визнання незалежності Монако.

Географія, клімат і господарство

ред.

Мантон розміщений біля франко-італійського кордону, навпроти італійського містечка Вентімілья. Теплий клімат сприяє вирощуванню лимонних, мандаринових і помаранчевих садів, тому одним з найпоширеніших символів міста є лимон.

Рибна промисловість зазнала великої шкоди у 1980-х і 1990-х роках через розповсюдження так званої «водорості-вбивці» Caulerpa taxifolia (азійської тропічної водорості, яку в Середземному морі вперше було знайдено поблизу Океанографічного Музею Монако в 1984 році), і яка розповсюдилася морським дном узбережжя, і призвела до значного зменшення місцевих популяцій риб.

Краєвиди міста

ред.

Місто Мантон відоме своїми садами і парками — сад Оранжерея Мадонни і Екзотичний ботанічний сад Мантона, вілла Фонтана Роза, парк якої відкрито для відвідування, парк Марія Серена.

 
Мантон. Вид на старе місто
 
Музей Жана Кокто

Архітектурні пам'ятки

ред.
  • Базиліка Св. Архангела Михаїла з дзвіницею, побудована у 1619 році генуезьким архітектором Лоренцо Лаванья.
  • Музей Жана Кокто, розміщений у Бастіоні порту Мантона. Бастіон було збудовано 1636 року на воді, але у наш час він опинився вже на береговій лінії.
  • Зала укладання шлюбів мерії міста, яку розмалював і перетворив на справжній витвір мистецтва 1950-х роках Жан Кокто.

Щорічні культурні заходи

ред.

У лютому проводять Лимоновий фестиваль, його заходи відбуваються за певною тематикою, яка змінюється щороку. У минолому проводились фестивалі Віва Іспанія (Viva España), Дісней (Disney), Неверленд (Neverland — Країна, Що Не Існує — за мотивами казок), Індія. Фестиваль триває кілька днів, упродовж яких вулицями міста відбуваються урочисті походи артистів й музикантів. Сади й саме місто прикрашають за тематикою фестивалю, лимоновими деревами і цитрусовими фруктами.

У центрі старого міста проводиться щорічний Фестиваль класичної музики.

Демографія

ред.

Динаміка населення (Ehess[4] · [5] і INSEE[6] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[7]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 12 504 1976 1541 3129 3202 2334 322
Жінки 15 153 1964 1517 3502 3768 3598 804


Економіка

ред.

2010 року серед 17 523 осіб працездатного віку (15—64 років) 12 940 були активними, 4583 — неактивними (показник активності 73,8%, у 1999 році було 70,4%). З 12 940 активних мешканців працювали 11 492 особи (5939 чоловіків та 5553 жінки), безробітними було 1448 (630 чоловіків та 818 жінок). Серед 4583 неактивних 1595 осіб було учнями чи студентами, 1515 — пенсіонерами, 1473 були неактивними з інших причин[8].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 15119 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 31275,5 особи, медіана доходів виносила 19 477 євро на одного особоспоживача[9]

Сусідні муніципалітети

ред.

Галерея зображень

ред.

Персоналії

ред.

У Мантоні жив і помер іспанський письменник Вісенте Бласко Ібаньєс.

Міста-побратими

ред.
 
Панорама міста

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
  2. [[[Українська радянська енциклопедія]] : у 12 т. / гол. ред. [[Бажан Микола Платонович|М. П. Бажан]] ; редкол.: [[Антонов Олег Костянтинович|О. К. Антонов]] та ін. — 2-ге вид. — К. : [[Головна редакція Української радянської енциклопедії|Головна редакція УРЕ]], 1974–1985.. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 20 травня 2018. {{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка) Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.]
  3. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  4. Population par commune avant 1962 (résultats publiés au journal officiel ou conservés aux archives départementales). Процитовано 15 février 2010., наведено за французькою вікіпедією
  5. Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui. Cassini. Процитовано 15 février 2010., наведено за французькою вікіпедією
  6. INSEE : Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
  7. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  8. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
  9. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
  10. Взаємини міст Лагуна-Біч і Мантон [Архівовано 4 липня 2012 у Wayback Machine.] на сайті lagunabeachsistercities.org

Посилання

ред.