Ремі Матіс
Ремі Матіс (фр. Rémi Mathis; нар. 20 листопада 1982) — французький історик та куратор. Переможець премії Вікіпедист року у 2013 році. Голова відділення Фонду Вікімедіа у Франції (2011–2014).
Життєпис
ред.Син палеонтолога Крістіана Матіса.[8]
Ремі Матіс закінчив Національну школу хартій у 2007 році. Наступного року здобув ступінь у навчальному закладі Національна школа інформаційної науки та бібліотек.
У 2010 році він одружився з Марі-Еліс Матіс, яка за професією нейрознавець.[8]
Кар’єра
ред.Матіс керував бібліотекою гуманітарних та суспільствознавчих наук Паризького університету Декарта з 2008 р. до 2010 р. З 2010 року він є куратором колекцій XVII століття у відділі друку та фотографії Національної бібліотеки Франції. Він є редактором французького академічного журналу з друкарства Nouvelles de l'estampe.[9] Він є членом Національного комітету французької гравюри (фр. Comité national de l'estampe).[9]
Дослідження Матіса зосереджені на XVII столітті, зокрема на історії друкованих видань і книг, янсенізмі та дипломатичній історії. Його дисертація, написана під керівництвом Люсьєна Белі та Олів'є Понсета, зосереджена на Саймоні Арнальде де Помпоне.[10] У 2012 році він написав книгу про Помпона та Роберта Арнальда д'Анділлі.[11] Він зробив внесок у статті з французької літератури XVII століття.[12] і є куратором виставки про французькі принти XVII ст.
Він став лицарем у Ордену мистецтв та літератури та в Ордену Академічних Пальм.
Пропагування вільної культури
ред.Матіс активно просуває легалізацію свободи панорами у Франції.[13] Він також виступає за приватизацію оцифрування робіт, що перебувають у суспільному надбанні. [14] За активність у галузі культури та у русі за вільну культуру він отримав прізвисько Le Magazine littéraire. [15]
Він був членом і головою Вікімедіа у Франції[9] і обіймав посаду президента з квітня 2011 року до жовтня 2014 року.[16] У квітні 2013 року французька агенція внутрішніх розвідувальних служб Direction centrale du renseignement intérieur (DCRI) тиснула на Матіса, щоб він вилучив статті у французькій Вікіпедії про Військову радіостанцію П'єр-сюр-От, загрожуючи ув'язненням та кримінальним звинуваченням.[17][18] Пізніше статтю було відновлено іншим автором Вікіпедії зі Швейцарії.[19][20]
Ремі був визнаний Вікіпедистом року на Вікіманії у 2013 році.[21]
Бібліографія
ред.- De la négociation à la relation d'ambassade : Simon Arnauld de Pomponne et sa deuxième ambassade de Suède (1671), Revue d'histoire diplomatique, 2005, 3, p. 263–276
- Simon Arnauld de Pomponne, secrétaire d'État des Affaires étrangères de Louis XIV (1618–1699), thesis. O. Poncet and L. Bely, 2007, 2 vols. (Vol. 1, text, 691 p., Vol. 2, vouchers, 621 p.)
- Un Arnauld à l'hôtel de Rambouillet : note sur un poème inconnu d'Henri Arnauld, évêque janséniste d'Angers. 17th century 2008, 4, p. 725–730.
- Les « mondes à part » : représentations symboliques et critiques de la mise à l'écart au XVIIe siècle. Papers on French Seventeenth Century Literature, Vol. XXXVIII, No. 73, 2010 (with G. Louis and F. Poulet).
- Les bibliographies nationales rétrospectives. Entre recherche d’identité et identité de la recherche. Saarbrücken: European University Publishing, 2010, 120 p. ISBN 9786131510113.
- Politique, jansénisme et sociabilité dans le Comminges du Grand Siècle : l'amitié entre Gilbert de Choiseul, évêque de Comminges, et Simon Arnauld de Pomponne, 1659–1662. 2011.
- Le Solitaire et le Ministre : autour de la correspondance Arnauld d'Andilly-Arnauld de Pomponne (1642–1673), Paris, Nolin, 2012 (coll. Univers Port-Royal, 21), 272 p. ISBN 9782910487409.
- Ruine et survie de Port-Royal (1679–1713). Proceedings of the conference convened by Hermann Sylvio De Franceschi and Rémi Mathis. Paris, Society of Friends of Port-Royal, 2012.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Bibliothèque de l'École des chartes, Bibliotheque de l'Ecole des chartes — Librairie Droz, 1839. — P. 781. — ISSN 0373-6237; 1953-8138
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- ↑ Fiche personnelle de Rémi Mathis
- ↑ французька Вікіпедія — 2001.
- ↑ Wikipédia "n'est pas un outil de propagande" — 2016. — ISSN 0249-4299
- ↑ а б https://www.whoswho.fr/bio/remi-mathis_79355
- ↑ а б Rémi Mathis. whoswho.fr. 2017..
- ↑ а б в Mathis, Rémi (1982–....) (French) . BnF.
- ↑ School Library charters, 2007, No. 2, p. 701
- ↑ The Solitaire Minister: around the Arnauld correspondence Andilly Pomponne-Arnauld (1642–1673) , foreword by Olivier Poncet, Paris: Nolin (coll. "Universe Port Royal", 21), 2012, ( ISBN 9782910487409 )
- ↑ The «Worlds Apart»: critical and symbolic representations of sidelining the xviith century, dir. R. Mathis, G. Louis, F. Chicken, Papers on French Seventeenth Century Literature , 38, 73, 2010.
- ↑ Mathis, Rémi (27 September 2011) Rendre aux Français leur paysage architectural. Lemonde.fr. Retrieved on 2 січня 2020.
- ↑ Rovere, Maxime Rémi Mathis – Le Président de Wikimédia France est un passeur de savoirs. madfor, p. 17
- ↑ Transmission, Wikipédia et estampes… Interview au Magazine littéraire « À la Toison d’or. Alatoisondor.wordpress.com, 2 січня 2020.
- ↑ Retour sur l’assemblée générale des 10 ans de Wikimédia France. Autour de Wikipédia et des projets Wikimedia (fr-fr) . Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 2 січня 2020.
- ↑ Willsher, Kim (7 квітня 2013). French secret service accused of censorship over Wikipedia page. Guardian. Процитовано 2 січня 2020.
- ↑ Kleinz, Torsten (6 квітня 2013). Französischer Geheimdienst verlangt Löschung eines Wikipedia-Artikels. Heise Online (German) . Heise. Процитовано 2 січня 2020.
- ↑ French homeland intelligence threatens a volunteer sysop to delete a Wikipedia Article (Пресреліз). Wikimédia France. 6 квітня 2013. Процитовано 2 січня 2020.
- ↑ La DCRI accusée d'avoir illégalement forcé la suppression d'un article de Wikipédia – Le Monde, 2 січня 2020(фр.)
- ↑ Congratulations to @RemiMathis, honored by @jimmy_wales as Wikipedian of the Year at #Wikimania. Wikimedia. Twitter. Процитовано 2 січня 2020.
Посилання
ред.