Янсенізм

релігійний рух у католицькій церкві XVII-XVIII ст.

Янсені́зм (лат. Iansenismus) — релігійне вчення, єретична течія в католицизмі, поширена в Нідерландах і Франції у XVIIXVIII ст. За віровченням янсенізм близький до кальвінізму та протестантизму. Підкреслював зіпсовану природу людини внаслідок перворідного гріха, необхідність Божественної благодаті, а також предестинації (напередвизначення).

Корнелій Янсеній, основоположник єретичної течії янсенізму.
Основний твір Augustinus.

Основні положення янсенізму сформулював голландський богослов Корнелій Янсен, що народився в Акуої (Нідерланди)(15851638). Від імені богослова походить і назва течії.

Основною ідеєю янсенізму є обмежене бачення людини як такої, що втратила свій надприродний характер, стан ласки, Богом даний Адаму у створенні. Згрішивши, Адам, а з ним і всі його нащадки втратили Божу ласку, а також свою свобідну волю. Людина є цілком спотвореною гріхом і її вчинки нічого не вартують. Лише ласка Божа може змінити людину і дарувати їй спасіння.

Ясненізм твердить, що Христос помер не за все людство, а лише заради малої групи вибраних.

Послідовниками Янсенія були: Сан Сіран (Saint Cyran або Jean Duvergier de Hauranne) (1581–1643), Антуан Арно (Antoine Arnauld), (1612–1694), Жаклін Арно (Jacqueline Marie Arnauld) (1591–1661) та інші.

Відповідь на єресь Янсенія

ред.

Церква твердить, що людина з гріхопадінням Адама не втратила своєї здатності вільно ухвалювати рішення для того, щоб осягнути ласку Божу, йдучи на зустріч Господу і його освячуючій ласці, яка, звичайно, не залежить від людини, а від Бога. Бог об'являється людині, яка вільно його обирає, йде Йому назустріч і є відкритою. Янсеній і його наука були визнані такими, що суперечать віровченню Церкви папським документом «In eminenti» 13 червня 1643 папою Урбаном VIII, а також папою Інокентієм Х у документі Cum occasione (1653)

Див. також

ред.

Джерела

ред.

Посилання

ред.